Вправа 26

Вода-мандрівниця


Неспокійна вдача у води. Над усе вона любить подорожувати. І починає свої мандри з випаровування. Удень і вночі випаровується вона з річок, озер, морів і океанів. У ясну днину повітря над морем прозоре аж до видноколу, хоч і є в ньому водяна пара. Вода стала невидимкою. І ми помічаємо, як вона вирушає в мандри, прямуючи в небо. Все вище й вище. Така її путь на початку подорожі. Мандрує не тільки вода, а й вітер. Торкнувся невидимки-пари, вона одразу зіщулилася і перетворилася на маленькі частинки води. Вони такі легенькі, що тримаються в повітрі, неначе в них є крильця. Але цим краплинкам уже не сховатися. І ми бачимо, як огорнули вони море білим, схожим на дим серпанком. То водяна пара стала туманом. Настає мить, коли краплі води стають важкими і не можуть утримуватись у повітрі. Небо перетинає блискавка, гуркоче грім. І краплі води дощем повертаються на землю. (За П. Утевською) 

Перед відвідуванням сайту оберіть один з варіантів: