Визначальними ознаками складного речення є
особлива структурна схема; поліпредикативність
завершеність та єдність його частин за комунікативною метою; семантична й інтонаційна цілісність
поліпредикативність; семантична й інтонаційна цілісність
семантична й інтонаційна цілісність; поліпредикативність; особлива структурна схема; завершеність та єдність його частин за комунікативною метою
Правильно названо всі засоби зв’язку предикативних частин складного речення в рядку
сполучники й сполучні слова; інтонація;
інтонація; порядок розміщення предикативних частин
інтонація; співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків у предикативних частинах
інтонація; сполучники й сполучні засоби; співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків у предикативних частинах; порядок розміщення предикативних частин
Складною синтаксичною конструкцією називається
багатокомпонентне складне речення з різними видами зв’язку
багатокомпонентне складне речення, частини якого поєднуються сполучниковим (сурядним та підрядним) і безсполучниковим зв’язками
складне речення, частини якого поєднуються між собою сполучниковим і безсполучниковим зв’язками
складне речення, частини якого поєднуються сурядним і підрядним зв’язками
Укажіть складну синтаксичну конструкцію.
Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук.
Де-не-де жовтіє деревій, пахнуть, сохнучи на сонці, волошки, пахне ще не скошеною травою.
Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму.
Люблю слова, що повнодзвонні, як мед, пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки.
Укажіть складнопідрядне речення з підрядною частиною з’ясувальною.
І намисто сипалось під ноги, ніби кров змерзалась на льоту.
І тільки ти в кімнату підеш з ґанку, погасне тихо й журно свято скрізь...
Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.
Маючи друзів, уважай, що ти володієш скарбом.
Складне речення ускладненої будови: перша частина — кілька однотипних (однорідних) за функцією речень, друга — заключна, співвідносна з простим чи складним реченням, головним щодо першої ускладненої частини — це
складнопідрядне речення
період
безсполучникове речення
складносурядне речення
Укажіть речення із здогадано прямою мовою.
Підрубував учитель. Лівою рукою смикав пружний стовбурець, дужо відгинав убік і розмахував сокирою... З кожним таким помахом робився дедалі злішим. На себе. А на! А ось тобі. Ось!
Дід усміхається за їдою: дивіться, мовляв, як нам тут добре.
Петро Птаха хвалився, що в цього літа пускав ніби поїзди з німцями під укіс, будучи бойовиком у групі самого Котовського!
Я всіх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову».
Правильно оформлено діалог
Таня. З великої висоти море здається калюжею. Уляна. Ти його бачила з висоти? Таня. Побачу.
— Бабусю! каже він. —Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ. — Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.
Свічка: О любий друже мій! Чи не любов од віку пориває Людей на подвиг, на борню, на бій? Отак і я на честь твою жадаю Всі засвітити в Києві вогні!; Меланка: Боюся я вогнів нічних — вони Моїй душі ворожать тільки горе... Прощай, мій любий...
«На добридень, ти моя голубонько!», «На добридень, мій коханий друже!», «Що сьогодні снилось тобі, любко?», «Сон приснився, та дивненький дуже», «Що ж за диво снилось тобі, мила?», «Мені снились білії лелії...», «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!»
Поєднання в одне ціле за змістом і будовою ряду речень, що мають відносну завершеність теми (мікротеми), семантичні й синтаксичні зв’язки між компонентами — це
складним синтаксичним цілим
абзацом
складною синтаксичною конструкцією
складним реченням
Укажіть приклад синтаксичного паралелізму.
А тепер скажи мені, Оверку, за що ти воюєш: за славу, за віру, за гроші чи все-таки за Вітчизну-Україну- Неньку?
Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, затужила дівчинонька, серцем затужила.
Земле рідна! Мозок мій світліє...
Теє слово всім давало то розраду, то пораду.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Говорити — річ нудна. Працювати слід до дна.
Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.
Ой Дніпре мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти батьку, у море носив козацької крові.
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема.
Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду і, може, більше не прийду.
Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси.
Треба пакуватись, а тут як на лихо, приїхав Мишанецький.
Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, а по-друге, треба було збігати в ліс.
