Розділ 1. Україна в перші післявоєнні роки

Практичне заняття 1. Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як ви розумієте вислів «людський вимір війни»? 2. Що таке демографічні зміни? 3. Які демографічні зміни відбулися у складі населення УРСР у перші післявоєнні роки?
МЕТА: на основі здобутих знань та аналізу підготовлених повідомлень (презентацій) та досліджень з’ясувати особливості демографічних змін в УРСР у перші післявоєнні роки.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
1. З’ясуйте назву теми та мету заняття.
2. Повторіть матеріал, який необхідно пригадати для роботи на практичному занятті.
3. Відповідно до вказівок учителя виконайте завдання для підготовки до практичного заняття.
4. До заняття опрацюйте наведені в підручнику джерела (рубрика «Документи розповідають») і дайте відповіді на запитання до них (якщо вчителем не було визначено іншого завдання).
5. На практичному занятті працюйте відповідно до пропозицій, наданих у підручнику (хід заняття), якщо відсутні інші вказівки вчителя.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ (теми розподіляє вчитель)
1. Підготувати повідомлення (презентацію) на тему «Демографічні зміни в УРСР у перші післявоєнні роки».
2. Провести невелике дослідження на тему «Які демографічні зміни відбулися у вашому населеному пункті, районі, області в перші післявоєнні роки» (за розповідями свідків подій або мемуарними джерелами).
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень (презентацій) та досліджень, обговоріть результати їх виконання й визначте найцікавіші роботи.
2. Запропонуйте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.
3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку повідомлень (презентацій) та досліджень.
4. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.
Документи розповідають
Сучасний український історик Я. Грицак про демографічні зміни в УРСР у післявоєнні роки
…Закінчення війни відкрило нові джерела західних впливів. До 1947 р. із Німеччини до України повернулися 1 млн 250 тис. осіб — близько 40 % українців, насильно депортованих на роботи до Рейху. Майже 300 тис. із них одразу були вивезені НКВС до Сибіру нібито за державну зраду…
…Перемога у війні дозволяла використовувати у відбудові господарства «трофейне» німецьке устаткування й німецьких військовополонених…
…У 1950 р. в українських містах проживало 12,8 млн осіб — на мільйон менше, аніж 1940 р. Дві третини населення республіки в 1950 р., як і в 1940 р., становили мешканці села…
Які висновки про демографічні зміни в УРСР у післявоєнні роки можна зробити за наведеними автором джерела фактами?
Зміни кількості населення УРСР за м. Києвом та областями за роки війни

Де в УРСР за роки війни кількість населення зменшилася найбільше? Чому, на вашу думку, це відбулося?

Практичне заняття 2. «Війна пішла, а горе залишилось…»: повсякденне життя післявоєнних років
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке повсякденне життя? 2. Наведіть приклади явищ повсякденного життя. 3. Яким було повсякденне життя населення України в 1930-х рр.? 4. Назвіть явища і події перших післявоєнних років, які впливали на повсякденне життя населення республіки. Поясніть свою точку зору.
МЕТА: на основі здобутих знань, підготовлених повідомлень (презентацій) і досліджень з’ясувати характерні риси повсякденного життя населення УРСР у перші післявоєнні роки.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ (теми розподіляє вчитель)
1. Підготувати повідомлення (презентацію) на тему «Повсякденне життя населення УРСР у перші післявоєнні роки».
2. Підготувати «Фотоальбом “Повсякденне життя українців і українок у перші післявоєнні роки”».
3. Провести інтерв’ю з особами, які проживали в цей час в УРСР, на тему «Повсякденне життя післявоєнної УРСР очима сучасника».
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених завдань, обговоріть результати їх виконання й визначте найцікавіші роботи.
2. Запропонуйте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.
3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку завдань.
4. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Документи розповідають

Враження радянської журналістки Т. Хлоплянкіної від кінохроніки 1947 р.
…Кінохроніка кінця 40-х років… Перед камерою всі посміхаються, але в глибині юрби втомлені обличчя. Люди одягнені убого, чоловіки доношують військові шинелі, на жінках — старенькі потерті пальта…
Яку інформацію про післявоєнне повсякденне життя можна отримати за джерелом?

Уривок зі спогадів Катерини Забудської про повсякденне життя в перші післявоєнні роки в УРСР
…Коли війна закінчилась, була страшна розруха, все було повалено, зруйновано, розбомблено. Ой, страшне творилось… Пам’ятаю, коли ходили до сусідів, то в них і хати не було майже. Все німці розвалили. Ні колгоспів не було, ні магазини не працювали, ні базари, нічого геть… Безвихідь страшна була. Хоча війна і закінчилась, та все одно важко мені було. Морально важко було привикати до такого життя. Переживши два роки в жорстокому полоні, я не зразу привикла до такого спокійного життя…
Але потім почався неспокій в нашому житті… Почався голод 1946—1947 рр. …Боже, який то страшний час був, уявити навіть важко… Як же страшно було дивитись, як люди мучаються. А все через оту владу… Бачила я на свої очі страшенні муки людей, які помирали на очах. Багато людей голодували, і діточок малих також… Їм їсти геть не було нічого, з голоду люди пухли. Хто що міг, те шукав їсти. Бувало їли і картоплю сиру, і мерзлу. А що ж, жити-то хотілось. Батьки мої були ще живі, то якось діставали нам їжу, хоч яку-небудь. Отже, життя після війни було важке, страшне і жорстоке…
Які факти про післявоєнне життя наведено у спогадах? Які висновки можна зробити?

Уривок із книги О. Коляструк «Повсякденне життя українського суспільства у перші післявоєнні роки (1944—1947 рр.)»
…Обмежені товарні ресурси давалися взнаки і в промисловому забезпеченні пересічних людей. Асортимент товарів широкого вжитку був дуже скромним, оскільки легка промисловість, повністю переорієнтована на потреби фронту, дуже повільно відновлювала довоєнні виробничі процеси. Невипадково більшості післявоєнне повсякдення запам’яталося у сіро-зеленому кольорі: на вулицях міст переважали гімнастерки, шинелі, інший одяг, перешитий з них. Танкістський шлем, офіцерський планшет були предметами мрій тисяч хлопчаків, а люди у ватниках і військових чоботях були звичним явищем. Місцеві кустарі й кравчині перелицьовували старі довоєнні пальта і костюми, майстрували необхідні одяганки з парашутів, гардин, брезенту тощо. Згідно з рішенням ще воєнного часу готовий одяг, трикотаж, бавовняні тканини відпускалися лише військовослужбовцям, інвалідам, працівникам мистецтва та школам… Більшість купувала не нове, а ношене взуття і одяг.
Чоботи носили і жінки, і чоловіки. Модельне жіноче взуття було рідкісним — лише у столичних дам…
Якими були особливості вбрання пересічних представників українського суспільства післявоєнної доби?

Ціни на товари після грошової реформи 1947 р.
Середня заробітна плата у місті в 1948 р. становила 480 рублів, у 1950 р. — 640 рублів; на селі — 164 рублі.
Хліб житній — 3 рублі, хліб пшеничний — 4—8 рублів; крупа гречана — 11—13 рублів; макарони — 9—11 рублів; цукор — 13,5—16,5 рублів; м’ясо — 28—32 рублі; вершкове масло — 62—66 рублів; риба — 10,5 рублів; молоко — 2,5—5 рублів; яйця (1 дес.) — 10—18 рублів; чай грузинський — 160 рублів; сукня жіноча з вовни — 500—600 рублів; костюм чоловічий — 430—1500 рублів; туфлі чоловічі — 250—260 рублів, туфлі жіночі — 260—280 рублів; сірники (1 кор.) — 20 копійок; мило — 4 рублі; книжка (200 стор.) — 8—10 рублів.
Висловіть судження про рівень життя населення на підставі порівняння зарплат і цін на основні товари народного споживання.

Уривок зі спогадів В. Мазур про повсякденне життя в післявоєнній Одесі
У перші післявоєнні роки з продовольством було, як і раніше, кепсько. Щоб хоч бодай як послабити напруження, людям стали роздавати землю під городи. Як і всі містяни, ми доглядали свій город, врожай дбайливо збирали і зберігали — перебирали, що треба, підсушували, щось засолювали і відправляли до льоху, викопаного у дворі (теж характерна ознака 1940-х рр.)…
Подолання труднощів з придбання одягу і взуття в післявоєнні роки потребувало неабияких зусиль і кмітливості. Одяг доглядали й берегли, не раз перешивали, ретельно перелицьовували, комбінували.
Швейна машина «Зінгер» у нашому будинку працювала безупинно. Взагалі люди тоді вдягалися у хто на що здатен…
Періодично батько приносив і віддавав мамі на зберігання облігації чергової держпозики. Мамі, звичайно, більш згодилися б гроші, але вона знала про добровільно-примусове розповсюдження облігацій, тому мовчки без надії складала їх у комод…
Яку інформацію про повсякденне життя українських громадян можна отримати з джерела?

Уривок зі статті Г. Боднар «Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940-х років»
…Основним видом громадського транспорту залишався трамвай… Трамваї були переповнені, на зупинках скупчувалися натовпи людей, посадка у вагон супроводжувалася штовханиною і лайкою. Проїзд коштував 30 коп., кондуктори масово не повертали пасажирам решти. Реєстрації підлягали всі приватні транспортні засоби (велосипеди, мотоцикли, автомобілі, гужовий транспорт). …Місцеві поляки пригадують місто в 1944—1945 рр. брудним, взимку неприбраний сніг на вулицях. Їх дивували присипані піском болота на вулицях, автомобілі на клумбах, переорані травники, побілені до половини ліхтарі та стовпи, пні дерев.
Базарні й центральні площі та вулиці міста… перетворилися на тимчасові звалища сміття, як і внутрішні подвір’я будинків… Повоєнні жителі скаржилися на занедбані львівські парки. У парку імені Т. Костюка (сучасний парк імені І. Франка) весною 1945 р. виламали дерева й кущі, розікрали огорожу, протоптали безліч доріжок між алеями…
До середини 1945 р. центральні вулиці й площі міста не освітлювали…
(Місцеві жителі) скаржилися на післявоєнних мешканців (які переселилися до міста). Приїжджі утримували у квартирах свійських тварин і птицю. Мешканка вул. Академічної у двох кімнатах чотирикімнатної квартири розмістила кролів і курей…
Люди жили в антисанітарних умовах. Дефіцитне мило безслідно зникало зі складів підприємств і організацій міста… Зубну пасту робили власноруч із крейдяного порошку. Лікарні не забезпечували найнеобхіднішими медикаментами, масовим стало нелегальне придбання ліків у медичного персоналу… За спогадами жителя Професорської колонії, лихом для її мешканців були блохи та клопи, менше таргани, миші та щури…
Влітку і восени 1944 р. у Львові було багато порожніх квартир, … раніше заселених поляками та євреями… Маючи достатню грошову суму, квартири купували у поляків, які виїжджали до Польщі. В умовах подальшого напливу мігрантів влада вдалася до створення комунальних квартир. Повоєнне життя більшості мешканців міста було напівголодним, бракувало одягу і взуття, зимувати доводилося в неопалених квартирах без найнеобхідніших засобів гігієни, медикаментів.
Які зміни відбувалися в повсякденному житті Львова після встановлення радянської влади?

Практичне заняття 3. Вирвані з коренем. Депортації українців і українок у 1944—1951 рр.: причини, етапи, наслідки (на підставі дослідження документальних джерел)
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке депортація? 2. Якими були причини депортації українства у 1944—1951 рр.? 3. Назвіть наймасштабніші депортації українського населення в зазначений період. 4. Укажіть кількість жертв депортацій українського населення. 5. Визначте основні наслідки депортацій українського населення.
МЕТА: спираючись на здобуті теоретичні знання, проаналізувати документальні джерела й сформувати уявлення про причини, етапи і наслідки депортацій українського населення в зазначений період.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ (теми розподіляє вчитель)
1. Підготувати повідомлення «Депортації українців та українок у 1944—1951 рр.».
2. На підставі опрацювання свідчень жертв депортацій українського населення в цей період створити презентацію «Свідчення очевидців: чому, як відбувалися й до чого призводили депортації».
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою виконаних завдань, обговоріть результати їх виконання й визначте найцікавіші роботи.
2. Запропонуйте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.
3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку завдань.
4. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Документи розповідають

Із листівки УПА, поширюваної серед українського населення під час здійснення операції «Вісла»
…У нас у цілій Україні шаліє далі жорстокий нелюдський терор НКВС, а нас, українців, жителів Лемківщини, Надсянка, Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються більшовицько-польські людоїди вигнати з наших рідних осель.
Українці!
Ніхто з нас не сміє на це мовчки погодитися. Не сміємо вгнутися перед чужим терором, але мусимо виступити до рішучої оборони і мусимо своїми ділами доказати перед цілим світом і перед майбутньою історією, що це є насильство, безправство і масовий злочин людоїдства. Не позволимо себе нікому застрашити, стероризувати і вивезти, ми не вівці й не худоба, щоб нас безправно переганяти з місця на місце, виселювати, вивозити, знищувати.
На тій землі, в тих хатах і в тих наших рідних селах прожили наші предки тисячі років. І ми хочемо далі в них жити. У тих наших стареньких церквах і гробах — святі кості наших батьків, які проклянуть тих, що їх зрадять і покинуть…
Лютий 1946 р. Українські повстанці
1. До чого закликала УПА українське населення під час здійснення операції «Вісла»? 2. Як вона аргументувала необхідність опору польській владі?
Кількість дітей — учасників національно-визвольної боротьби в західних областях УРСР, висланих на спецпоселення (станом на 1 січня 1948 р.)

Проаналізуйте наведені дані. Які висновки можна зробити за ними?

Уривок із колективної монографії «Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба» (за ред. В. М. Даниленка)
У післявоєнний період основний контингент депортованих із Західної України складали учасники національно-визвольної боротьби та прості селяни — «куркулі»…
Перша хвиля депортацій припала на жовтень 1947 р., а друга — на кінець 1948 р., що було пов’язано з переходом до суцільної колективізації: ще більшої масштабності ця акція набрала у 1949 р. у зв’язку з проведенням спеціальної операції з масової депортації «куркулів». 18 серпня 1950 р. Рада міністрів УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили виселяти 1,2 тис. господарств Чернівецької та Закарпатської областей за межі Української РСР з конфіскацією належного їм майна.
Впродовж 1950—1952 рр. із західноукраїнських земель було виселено понад 91 тис. хутірських господарств, з яких 21,6 тис. відправлено у південні райони республіки, а частину депортовано до Сибіру… Загалом же впродовж 1944—1952 років із Західної України за межі республіки було вислано без права повернення понад 203 тис. осіб.
На рубежі 1940—1950-х років українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу. У таборах налічувалося 362,6 тис., в колоніях — майже 143,6 тис. осіб. Серед спецпоселенців своєю чисельністю вони поступалися лише чеченцям, а серед засланих і висланих — тільки росіянам…
1. Як можна оцінити масштаби депортацій в УРСР у післявоєнний період? 2. Чим вони були обумовлені? 3. Якими були особливості депортацій? 4. Як вони впливали на демографічну ситуацію в республіці?