Тлумачний словничок

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Абонеме́нт (франц.) — 1. Право користуватися чим-небудь (телефоном, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. 2. Бібліотечна картка читача-абонента.
Абоне́нт (нім.) — той, хто користується абонементом.
Авата́р (англ. від санскр.) — образ, фото, малюнок, яким користувач презентує себе в мережi.
Адреса́́́нт (нім.) — той, хто адресує, надсилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.; відправник.
Адреса́т (нім.) — той, кому адресується, надсилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.
Азіа́тський — який стосується азіатів — мешканців Азії.
Азі́йський — пов’язаний з Азією як частиною світу.
Активізува́ти — робити кого-, що-небудь діяльнішим, активнішим.
Активува́ти — здійснювати активацію чого-небудь.
Асимілюва́тися (від лат.) — ставати подібним до когось, чогось; уподібнюватися.
А́ура (грец.) поет. — уявний ореол, випромінювання, який нібито утворюється навколо людини, предмета або місцини.
Бджільни́цький — такий, що стосується бджільництва — розведення бджіл.
Бджоли́ний — такий, що належить бджолам; виробляється бджолами.
Блог (англ.) — веб-сайт, основний зміст якого — записи, що регулярно додаються; мережевий журнал подій, розрахований на публічне обговорення записів читачами.
Бло́гер — автор, постійний дописувач блога.
Блогосфе́ра — сукупність усіх блогів, яка частково виконує роль соціальної мережі, призначеної для відкритого дискутування.
Брате́рство — міцна дружба, братське єднання.
Бра́тство — 1. Група, товариство людей, об’єднаних спільною діяльністю й метою, які додержуються певних установлених ними правил. 2. Братське почуття; дружба.
Брута́льність — грубість; жорстокість (про вдачу, ставлення до людей, поведінку).
Ве́рес — вічнозелений кущик із дрібним листям та лілово-рожевими квітками.
Ве́реск — 1. Пронизливий, різкий крик, виск. 2. Високий, пронизливий, неприємний звук.
Відрізня́тися — бути чимось несхожим на інших.
Віршо́ваний — дієприкметник від віршувати (віршований текст).
Віршови́й — 1. Такий, що стосується вірша (віршовий розмір). 2. Написаний віршем.
Вирізня́тися — виділятися серед інших, бути помітним, привертати увагу певними ознаками.
Во́ля — 1. Функція людської психіки, яка полягає у самовладанні, здатності керувати своїми діями, свідомо регулювати свою поведінку. 2. Свобода, незалежність; антоніми: неволя, рабство. 3. Відсутність будь-яких обмежень.
Галайда́ — бродяга, безхатченко.
Гіно́їд (грец.) — людиноподібний робот, що має тіло жінки (з тілом чоловіка — андроїд).
Гіперлу́п — величезного діаметру труба, у середині якої на надзвуковій швидкості курсують капсули з пасажирами чи вантажем; працює від сонячних батарей, розташованих на поверхні транспортної системи.
Грома́дський — який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві.
Громадя́нський — який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому.
Диплома́нт (франц.) — 1. Студент, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в певній галузі.
Диплома́т (франц.) — 1. Службова особа, наділена урядом країни повноваженнями для зносин з іноземними державами. 2. перен., розм. Особа, яка вміло вибудовує стосунки з людьми.
До́гма (грец.) — 1. Учення або положення, що приймається як незаперечна, вічна, незмінна істина. 2. Основне положення якого-небудь учення або релігії. Догматик — прихильник догматизму.
Досві́дчений — такий, що має досвід, знання в певній галузі і т. ін.; такий, що має життєвий досвід.
Засу́джувати — визнаючи когось винним, установлювати йому міру покарання.
Зуси́лля — 1. Напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь. 2. перен. Дії, заходи, спрямовані на досягнення певної мети.
Ідеа́льний (від франц.) — 1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний. 2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний. 3. Досконалий, чудовий.
Інтелектуа́л (лат.) — особа з високо розвиненим інтелектом — гострим розумом, здатністю до мислення.
Інформати́вний (від лат.) — наповнений інформацією, певними відомостями.
Інформаці́йний (від лат.) — який містить, опрацьовує, видає інформацію, довідковий.
Інформа́ція (лат.) — наукове поняття, що набуло особливої вагомості та універсальності у XX ст. завдяки успіхам таких наук, як кібернетика, інформатика.
Кампа́нія (від франц.) — 1. Сукупність воєнних операцій, що мають певну стратегічну мету. 2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання.
Кі́готь — гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців птахів і тварин; пазур.
Ключ1 — 1. Металевий пристрій, стержень особливої форми, яким запирають і відмикають замок. 2. Знаряддя для загвинчування гайок, заведення механізмів та ін. 3. Зграя птахів, що в польоті має форму гострого трикутника.
Ключ2 — те саме, що джерело.
Комента́р (лат.) — 1. Пояснення, тлумачення до тексту. 2. Роз’яснювальні або критичні зауваження з приводу певних подій, явищ.
Компа́нія (від франц.) — 1. Товариство. 2. Капіталістичне торговельне або промислове товариство, що об’єднує підприємців; спілка.
Комуніка́ція (лат.) — 1. Зв’язок, передавання та сприймання інформації. 2. спец. Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо.
Конте́нт (англ.) — інформаційне наповнення чогось; зміст.
Ла́ва1 — Дошка на стояках, на яку сідають; ослін.
Ла́ва2 — Спосіб шикування, коли люди стоять один біля одного в лінію; шеренга.
Ла́ва3 — 1. Розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час виверження вулкана. 2. перен. Велика кількість кого-, чого-небудь, що навально, нестримно рухається суцільною масою.
Ла́до (ла́да) — заст., поет. пестлива назва чоловіка, дружини, дитини; коханий, любий.
Лайфха́к (англ.) — кмітливість, знахідка; корисна, практична порада, що дає можливість вирішити питання з найменшими зусиллями.
Легіти́мний (від лат.) — такий, що відповідає встановленим вимогам, правомірний, законний.
Ли́чман — заст. пастух отари овець.
Мимохі́дь — 1. Проходячи повз когось, чогось; по дорозі. 2. перен. Не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим.
Мимохі́ть — 1. Без певного наміру; ненароком, мимоволі. 2. Без участі свідомості; несвідомо.
Наси́лля — 1. Застосування фізичної сили до кого-небудь; насильство. 2. Застосування сили для досягнення чогось; примусовий вплив на когось, щось.
Ні́готь — захисне рогове покриття на кінцях пальців людини.
Нік — прибране ім’я як основний вид саморепрезентацiї в iнтернет-спiлкуваннi. Синоніми: нiкнейм, псе́вдо.
Осві́чений — який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний; письменний, грамотний.
Особо́вий — 1. Такий, що стосується окремої людини, індивіда (особова справа). 2. Який виражає граматичну категорію особи.
Особи́стий — 1. Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. 2. Який стосується лише певної особи, пов’язаний із нею (особисте щастя).
Осу́джувати — 1. Виявляти негативне, несхвальне ставлення до когось або чогось; висловлювати невдоволення чиїмись діями, вчинками. 2. Поширювати негативні думки про когось; неславити.
Очку́р — заст. пояс, шнурок, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх.
Пала́нка — заст. 1. У Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. 2. Адміністративний округ у запорожців. 3. Місце перебування полковника з іншими службовими особами полку в запорожців.
Па́рія (таміл.) — 1. іст. Особа, що належить до нижчої касти у Південній Індії, позбавлена будь-яких прав. 2. перен. Знедолена, безправна, пригноблювана істота.
Переклада́цький — такий, що стосується перекладача.
Перекладни́й — такий, що стосується перекладу; перекладений з однієї мови на іншу.
Перфо́рманс (англ.) — форма мистецтва, де твором вважають дії автора, за якими глядачі спостерігають у режимі реального часу.
Печа́тка — гумовий або металевий предмет із вирізаними на ньому знаками для створення відбитку; відтискування чи відбиток на чомусь цих знаків.
Печа́ть — характерна ознака кого-, чого-небудь.
Плу́тати — 1. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок. 2. Уносити безладдя, плутанину в що-небудь; заплутувати.
Пу́тати — стягувати путами передні ноги коня або іншої тварини.
Пост (англ.) — письмове послання, запис у межах форуму чи в програмах швидкого обмiну повiдомленнями.
Прагмати́зм (грец.) — світогляд, за яким цінним є лише те, що здатне задовольнити людські потреби та інтереси. У побутовому сенсі, оцінювання всього тільки з точки зору практичної доцільності, матеріальної вигоди.
Пра́ник — заст. дерев’яний валок для вибивання білизни під час прання.
При́клад1 — 1. Те, що варто наслідувати, зразок. 2. Математичний вираз, що потребує розв’язання.
При́клад2 — влучний вислів, що вживається відповідно до якоїсь ситуації, до чогось сказаного.
Пріорите́т (нім.) — першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2. Переважне право, провідне значення когось або чогось; перевага над кимось, чимось.
Ресу́рси (франц.) — 1. Запаси чого-небудь, що можна використати в разі потреби. 2. Засоби, джерела, можливості, якими можна скористатися в разі необхідності. 3. Програмні, технічні, інформаційні та організаційні засоби комп’ютерної мережі, призначені для розв’язання задач користувачів.
Свіча́до — 1. заст., поет. Дзеркало. 2. Підвісний свічник для багатьох свічок.
Свобо́да — 1. Відсутність будь-якого гноблення, утиску й обмежень людини або всього суспільства; воля. 2. Життя, позбавлене залежності від когось чи чогось, можливість чинити й поводитися на власний розсуд, без перешкод і заборон.
Січ1 — окреме поселення, що входило до складу козацької організації в ХVІ–ХVІІІ ст.
Січ2 — січа, рукопашний бій.
Смо́мбі (смартфонозомбі) — особа, яка невідривно дивиться на дисплей свого девайса, не бачачи, куди йде.
Сноб — людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками — усім, що прийнято в сучасному їй суспільстві.
Снобі́зм (англ.) — поведінка, манери, склад думок, властиві снобові.
Спілкува́ння — один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування.
Спонта́нний (лат.) — викликаний внутрішніми чинниками, причинами, без зовнішнього впливу; мимовільний, безпосередній, невимушений.
Стереоти́п (грец.) — 1. Металева, гумова або пластмасова пластина, плита з точним відтворенням друкарського набору, що дає можливість водночас друкувати на кількох машинах, у різних місцях. 2. перен. Те, що часто повторюється, стало звичним, чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності.
Стилі́ст (франц.) — 1. Той, хто володіє мистецтвом літературного стилю, майстер літературного стилю. 2. Фахівець, який займається створенням певного стилю в модному одязі, зачісках, макіяжі.
Сти́лус (стилос) — 1. Те саме, що й стиль, паличка для писання. 2. Інструмент у вигляді ручки для вводу команд у цифрові пристрої із сенсорним екраном.
Стиль (лат.) — 1. лінгв. Сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюють зміст, мета й ситуація мовлення. 2. мистец. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму 3. Сукупність прийомів, характерних рис певної діяльності, поведінки. 4. Характерна манера поводитися, говорити, одягатися і т. ін. Стиль життя — сукупність цінностей і норм, якими індивід постійно керується у своїй поведінці; формується зі смаків, способів проведення вільного часу і т. ін.
Толера́нтність (лат.) — повага до чужих думок, оцінок, позицій.
Трансгумані́зм (англ.) — міжнародний культурний та інтелектуальний рух, який виступає за використання науки та техніки для поліпшення фізичних і психічних здібностей людства; вважає такі стани людини, як інвалідність, хвороби, старість небажаними, бореться з ними засобами біотехнологій, нанотехнологій та ін.
Уя́ва — спроможність образно створювати або відтворювати щось у думках, свідомості.
Уя́влення — розуміння чогось, знання чого-небудь, яке ґрунтується на одержаних відомостях, певних даних або досвіді.
Фанта́зія (грец.) — 1. Витвір творчої уяви; мрія. 2. Нічим не підтверджена думка; вигадка.
Фанта́стика (від грец.) — 1. Поняття, образи, сюжети, створені уявою, вигадані, нереальні, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. 2. Жанр літератури, а також твори, що описують нереальні, вигадані явища та події, містять казкові образи.
Фа́та-морга́на (італ.) — 1. Оптичне явище в атмосфері, вид міражу, при якому зображення реальних предметів (гори, дерева, озера) сприймаються спотворено та швидко змінюються; 2. перен. Щось примарне, оманливе, нереальне.
Фейк (англ.) — підробка, вигадка, фальсифікація. В інформаційній сфері — навмисне створена неправдива новина.
Форма́ція (лат.) — певний ступінь історичного розвитку суспільства з властивими йому способом виробництва, системою виробничих відносин і рівнем розвитку продуктивних сил.
Фо́рум (лат.) — 1. Площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися народні збори і здійснювався суд. Народне зібрання на цій площі, суд і т. ін. 2. перен. Широкі представницькі збори — з’їзд, конференція, конгрес. 3. Сайт або програмне забезпечення для спілкування.
Фу́нкція (лат.) — діяльність, обов’язок, робота; призначення, роль когось, чогось.
Футури́ст (італ. від лат.) — послідовник футуризму — напряму в мистецтві, що пропагує естетику сучасної урбаністичної цивілізації.
Хо́лдинг — компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній.
Ча́до — заст., жарт. дитина (син або дочка).
Чат (англ.) — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами Інтернету в системі реального часу.
Чат-бо́т (англ.) — комп’ютерна програма, розроблена на основі технологій машинного навчання, яка веде розмову за допомогою слухових або текстових методів.