Біографії видатних учених-хіміків. Роберт Бернс Вудворд

 

Роберт Бернс Вудворд (1917–1979)

Видатний американський хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії.
Народився у Бостоні у родині аптекаря. З раннього віку захоплювався хімією і
самостійно її вивчав ще з молодшої школи. Вищу освіту здобув у Масачусетському
технологічному інституті, в який вступив у віці 16 років, а в 20 років вже здобув
докторський ступінь, після чого все життя пропрацював у Гарвардському
університеті. Зробив значний внесок у розвиток органічної хімії, особливо у
розробку методів синтезу і визначення хімічної будови складних природних
продуктів. Синтезував багато складних природних сполук, зокрема тетрациклін,
хлорофіл, цефалоспорин, лізергінову кислоту тощо, за що одержав Нобелівську
премію з хімії 1965 року із формулюванням «за видатний вклад у мистецтво
органічного синтезу». У часи другої світової війни працював над покращенням
синтезу пеніциліну. За синтез вітаміну В12 колеги назвали його королем органічного
синтезу. Разом із Роальдом Хофманом розробили правила, що зараз називають
правилами Вудворда-Хофмана, які дозволяють передбачити продукти органічного
синтезу, за що 1981 року було присуджено Нобелівську премію, яку здобув би і
Вудворд аби був живий.

Цікавий факт

1928 року у віці 11 років Вудворд самостійно зв’язався з генеральним консулом
Німеччини в Бостоні для того, щоб отримати копії нових наукових статей,
надрукованих у німецьких журналах. Він був вражений, коли серед іншого отримав
і перше повідомлення Л. Дільса та К. Альдера (майбутніх Нобелівських лауреатів)
про відкриту ними нову хімічну реакцію.

Завантажити біографію