Історія України. 7-9 клас
- Із Західноруського літопису про розгром татар на Синіх Водах та захоплення Поділля
- Із «Хроніки Биховця» про Кревську унію
- Із Литовського літопису про похід литовського князя Вітовта на Київ
- З «Історії Польщі» Я. Длугоша про Грюнвальдську битву
- Розповідь літописця про боротьбу литовських князів за владу в українських землях
- Із Літопису Григорія Грабянки про те, як Малоросія потрапила в ярмо до ляхів
- Із Львівського літопису про ліквідацію Київського князівства
- З «Історії України в особах» про князя К. Острозького
- Із Литовського статуту про феодальне землеволодіння (1588 р.)
- Із Литовського статуту про закріпачення селян (1588 р.)
- Про розвиток торгівлі в місті Києві (середина ХІV ст.)
- Із Жалуваної грамоти польського короля Сигізмунда І про підтвердження місту Володимиру магдебурзького права (1509 р.)
- Із книги Я. Ісаєвича «Юрій Дрогобич» про Юрія Котермака (Дрогобича)
- Із книги Я. Ісаєвича «Юрій Дрогобич» про перебування Буковини у складі Молдавського князівства
- Із «Хроніки Биховця» про приєднання Чернігово-Сіверщини до Московської держави
- Джерела про життя та побут кримських татар Австрійський посол у Москві Сигізмунд Герберштейн
Із Литовського статуту про закріпачення селян (1588 р.)
Із Литовського статуту про закріпачення селян (1588 р.)
Якби якийсь вотчиний підданий або селянин пішов від котрогось боярина і за п’ять чи шість миль жив, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — і надалі йому до нього нема діла. А коли б такий вотчиний підданий або селянин, відійшовши від свого боярина, за десять чи кільканадцять миль жив, — і тому боярину, чий він був, до двадцяти років його шукати вільно; а понад двадцяти років якби не шукав — і надалі до нього нема діла. А якби ж той боярин, від якого піде підданий або селянин, знову прийшов жити поблизу маєтку того свого колишнього боярина, хоча, проживши чи не проживши двадцять років, — і тому боярину, чий він буде, вільно йому через суд його повернути, аби тільки не замешкав часу давності, як він прийде ближче жити. А двірська челядь і полонянки та їх діти з років не виходять. [Литовский статут (в московском переводе-редакции). — Юрьев, 1916. — С. 12. — Гл. 12. — С. 354]
Запитання до документа
1) Як наведене джерело відображає процес закріпачення селян?
2) Визначте наслідки цього явища.