Із Літопису Григорія Грабянки про гетьманування І. Мазепи

Із Літопису Григорія Грабянки про гетьманування І. Мазепи

Після того як Самойловича взяли під арешт, 25 червня на гетьманування настановили Івана Мазепу. <…>
Року 1689. Рано навесні Василь Васильович Голіцин та гетьман Мазепа і бояри Шейн, Долгорукий, Змійов, Шереметов та Шепельов уже вдруге ходили з російським військом у Крим. Вирушили так рано, що вже у квітні місяці добралися всіма основними силами й обозом до Самари і, відпочивши там таки добре та привівши в порядок обоз, із божою допомогою до Святої Трійці підійшли під Перекоп. У час походу татари не раз нападали на табір, проте кожного разу великоруське та малоруське військо давали їм відсіч і відбивало. Одного разу навальним нальотом вони таки пробилися в табір, Сумському та Охтирському полкам заподіяли відчутної шкоди в людях та возах, проте сердюки гетьмана, що саме нагодилися на цей час, боєм вигнали татар з обозу. Потім татари побачили, що таку велику силу їм не сила утримати, повтікали в Крим і почали хитрувати. Коли наші війська зі своїми окопами почали під Перекоп підступати, тоді татари запросили миру, пообіцяли великому боярину викуп і обдурили його. Вони насипали в бурдюк, замість червінців, ремінців, а зверху прикрили їх справжніми грішми і дали Голіцину. Тоді військо, що добралося до Криму з такими труднощами і з охотою добуло славу та здобич, змушене було неохоче відступати, на чім світ лаючи гетьмана. Гетьман змушений був виїхати до війська і вимовляти свою невинність та лагідними словами угомоняти воїнів. Опісля Мазепу та полковників покликали в Москву, там царі Іван та Петро Олексійовичі щедро обдарували їх і тримали гостями від дня Святого пророка Іллі до Покрови Святої Богородиці. А в цей час там за зраду скарали бояр, а Голіцина заслали в Сибір.
Року 1690. Козацьке військо ходило під Очаків, де попалило посади та чимало лиха накоїло татарам. Відтоді в нове місто Самару почали ходити на сторожку полками поперемінно. Кожен полк сторожував чверть року.
Року 1692. Орди Кримські та Білгородські взимку взяли в полон людей навкіл Домонтова та прочувши, що козацьке військо на чолі з гетьманом стоїть напоготові, повернули назад. За ними аж за Дніпро погнався осаул Гамалія з немалим кінним загоном та так і не догнав. Однак градське військо та компанія пішли під Очаків, спалили посад, узяли ясир і повернули назад.
Того ж року Мазепин канцелярист Петрик утік на Запоріжжя, а звідти в Крим. Навесні взяв підняв орду і запорожців, прийшов на Полтавщину, почав її пустошити та міста скоряти під свою руку. Та варто було Мазепі зібрати малоруські полки і виступити проти орди та Петрика, як вони відразу ж покинули Малоросію і втекли в Крим.
Року 1693. Узимку ханський син та Петрик з ордами прийшли під Полтаву. Проте заставши там гетьмана Мазепу і військо напоготові, побоялися і, небагато лиха окіл Полтави накоївши, безуспішно повернулося у свої краї. [Грабянка Г. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — К.: Знання, 1992.— С. 162—163]

Запитання до документа
1) Укажіть, коли відбувся Другий Кримський похід.
2) Що ви дізналися з тексту документа про перебіг цього походу? Яким був його результат?
3) Як наведене джерело відображає перебіг Азовських походів 1695—1696 рр.? Якими були їх результати?