З «Історії Слобідської України» Д. Багалія про заснування міст і слобід Слобідської України

З «Історії Слобідської України» Д. Багалія про заснування міст і слобід Слобідської України

У 1652 р. був осажений на річці Тихій Сосні і Острогощі Острогозьк; туди одразу явився цілий український полк у 1000 чоловік, окрім семейств, із полковником Іваном Зіньківським і всією полковою та сотенною старшиною. По царському указові воєвода Арсенєв їх почав уряжати на віковічне життя. Кріпость в Острогозьку робили московські служилі люди під приводом воєводи разом з українцями; будівлі для себе в місті будували самі українці. Подвір’я для острогощан були дадені в посаді за острогом, себто за кріпостю, або за замком, невеликої міри через те, що їх треба було захищати від татарських нападів і для сього потрібно було тулитися їм близько одно біля другого; полковник дістав двір у 300 кв. сажнів, прості козаки — тільки по 70. Але кожному одведено було окрім того тутечки ж землю під огороди, клуні й токи — проти свого подвір’я. Усім одведена була теж земля на поле, на покос і на інші потреби. Дадена царем грошова запомога на будівлю і сіянку ярини, дадено на прокорм жита й овса. Вислано для кріпості з Воронежа дві гармати. Острогозька кріпость була споряжена так, як і інші по московських українних містах. <…>
У тому ж 1652 р., як і Острогозьк, було засноване місто Суми. У 1653 р. вже була збудована під приводом воєводи Арсенєва кріпость Суми на Суминому городищі. Будували її самі українці, котрі прийшли сюди зі своїм осадчим Герасимом Кондратьєвим. Нові переселенці <…> поселилися на дикому шляховому полі, куди раніш приходили татари і плюндрували Путивль, Рильськ та інші великоросійські міста. Прийшли вони сюди з ріжних місць України. Вабили їх до себе вільні ґрунти, лани і особливо ліси, де було багацько усякого звіря, дикої бджоли і легко було гнати дьоготь та смолу. <…> Сумчани дуже широко розвинули свою промислову діяльність. <…>
У 1654 р. був заснований Харків і декілька інших слобід, із котрих потім зложився Харківський полк. На Харківське городище прийшла спочатку маленька купка (37 семей) переселенців трошки раніше 1654 р. <…> Невеличка купка в 37 семей пробувала тут до 1654 р., але велика купа переселенців явилася на Харківське городище в 1654 р. і збудувала кріпость. У 1654 р. у Харкові українці пробили собі шлях до торських солоних озер, куди їздили по сіль, себто чумакували; значить, і харківці, як і сумчане, займалися промислами. <…> Трохи згодом на Харківське городище явилася одразу велика купа переселенців, їх було, окрім семейств, 587 чоловік. Вони завели стани і пасіки, ловили звіря і рибу, поставили буди, де гнали дьоготь. Виходить, що й харківці займалися тим, що й сумчане; і не дивно, бо біля Харкова було тоді багато лісу, так що приходилося дорогу до Тора для чумацтва просікати в лісах. <…> Укупі з Харковом почали заселятися й інші міста та слободи, із котрих потім склався Харківський полк, як то: Зміїв, Хорошево, Печеніги. [Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — К.: Основа, 1990. — С. 28—31]

Запитання до документа
1) Якими були причини української колонізації Слобожанщини? Звідки походить така назва?
2) Як наведене джерело висвітлює заснування міст і слобід Слобідської України?
3) Якими були територіально-адміністративний устрій і система управління Слобожанщини? У чому полягають їх особливості?
4) Охарактеризуйте господарське життя слобожан.