Історія України. 7-9 клас

Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)

Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)


Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк <...> нинішнього 1768 р. у квітні місяці <...> разом із 70 людьми-утікачами запорозькими козаками для викорінення у Польщі конфедератів поляків <...> пішов <...> на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік <...> а потім пішли далі по тракту до містечка Умані, де з різних місць зібралося людей із рушницями чоловік до тисячі, указу, а також повеління про це ніякого нізвідки він, Залізняк, не мав, а єдино на це погодився одним своїм свавіллям для знищення поляків <...> до містечка Умані прийшов він, Залізняк, зупинився в половину дня, а до вечора того ж дня з містечка Умані сотник Іван Гонта <...>, прибувши до нього, Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот, і так з обох, погодившись із ним, Залізняком, у те містечко Умань сильно увійшли по настанню вже другого дня зранку, годині о третій, а більше з ним прибічників із старшини ніхто не був і сотника Гонту і команду його нікого насильно до себе в згоду він, Залізняк, не закликав. А хоча при вході в містечко Умань ті, хто закрився в ньому, з одної гармати і дрібних рушниць по них стріляли, однак йому, Залізняку, і всій його зграї більше втрат не послідувало, крім однієї людини... А при цій зграї, яка зібралася, визнався був він, Залізняк, полковником, у яке звання він тими запорозькими козаками, із якими була в нього згода <...> вибраний був ще при виступі його, Залізняка, із Мотроненського монастиря. <...>
Його, Залізняка, як головного порушника прикордонної тиші, колесувати і живого покласти на колесо, але замість цього скасувавши це, нині вживане до найважливіших злочинців покарання бити кнутом — дати сто п’ятдесят ударів і, вирізавши йому ніздрі і поставивши на лобі і на щоках указні знаки, заслати в Нерчинськ на каторжну роботу вічно.
2-е. Бувшим із ним, Залізняком, разом у спільництві розбійникам, а саме, Павлу Тарану, який називався отаманом, також Давиду Вербенку, Федору Волошину, Андрію Голубенку, Михайлові Білоусу, Федорові Ковбасі, Нестору Литвиниченку за вчинені ними грабунки і смертні вбивства, у яких вони при слідстві й обвинувачувались, і за самовільну їх, без відома команд своїх відсутність, і за таємний прохід через кордон — у Польщу — відсікти голови, а замість цього бити їх кнутом — дати по сімдесят ударів кожному і, вирізавши ніздрі і поставивши указні знаки, заслати в Нерчинськ на каторжну роботу вічно. [Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Зб. документів. — К.: Наук. думка, 1970. — С. 435—436, 444—445]

Запитання до документа
1) Поясніть значення поняття «Коліївщина». Складіть невеликі повідомлення про керівників повстання, відомого під назвою Коліївщина, — М. Залізняка та І. Гонти.
2) Як наведене джерело висвітлює перебіг повстання? Чим воно закінчилося?
3) Яким було покарання керівників повстання? Висловте власну думку щодо жорстокості покарання.
 

Перед відвідуванням сайту оберіть один з варіантів: