Історія України. 7-9 клас
- Із «Літопису Малоросії…» Ж. Б. Шерера про промову П. Полуботка, виголошену російському царю Петру І (1787 р.)
- З указу Катерини ІІ про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії
- Із таємної настанови Катерини ІІ П. Рум’янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором
- З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (1783 р.)
- Зі свідчення очевидця про перебіг гайдамацького повстання на Правобережжі під проводом Верлана (1734 р.)
- Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)
- Із листа овруцького стольника Й. Колендовського про трагічну загибель керівника опришків О. Довбуша (1754 р.)
- Із маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі
- З указу Катерини ІІ про приєднання Кримського півострова до Росії
- Зі статті Г. Квітки-Основ’яненка «Про Харків і повітові міста Харківської губернії»
- З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію
- Із біографічного довідника про філософські погляди Г. Сковороди
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про Д. Бортнянського
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про І. Григоровича-Барського
Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)
Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)
Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк <...> нинішнього 1768 р. у квітні місяці <...> разом із 70 людьми-утікачами запорозькими козаками для викорінення у Польщі конфедератів поляків <...> пішов <...> на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік <...> а потім пішли далі по тракту до містечка Умані, де з різних місць зібралося людей із рушницями чоловік до тисячі, указу, а також повеління про це ніякого нізвідки він, Залізняк, не мав, а єдино на це погодився одним своїм свавіллям для знищення поляків <...> до містечка Умані прийшов він, Залізняк, зупинився в половину дня, а до вечора того ж дня з містечка Умані сотник Іван Гонта <...>, прибувши до нього, Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот, і так з обох, погодившись із ним, Залізняком, у те містечко Умань сильно увійшли по настанню вже другого дня зранку, годині о третій, а більше з ним прибічників із старшини ніхто не був і сотника Гонту і команду його нікого насильно до себе в згоду він, Залізняк, не закликав. А хоча при вході в містечко Умань ті, хто закрився в ньому, з одної гармати і дрібних рушниць по них стріляли, однак йому, Залізняку, і всій його зграї більше втрат не послідувало, крім однієї людини... А при цій зграї, яка зібралася, визнався був він, Залізняк, полковником, у яке звання він тими запорозькими козаками, із якими була в нього згода <...> вибраний був ще при виступі його, Залізняка, із Мотроненського монастиря. <...>
Його, Залізняка, як головного порушника прикордонної тиші, колесувати і живого покласти на колесо, але замість цього скасувавши це, нині вживане до найважливіших злочинців покарання бити кнутом — дати сто п’ятдесят ударів і, вирізавши йому ніздрі і поставивши на лобі і на щоках указні знаки, заслати в Нерчинськ на каторжну роботу вічно.
2-е. Бувшим із ним, Залізняком, разом у спільництві розбійникам, а саме, Павлу Тарану, який називався отаманом, також Давиду Вербенку, Федору Волошину, Андрію Голубенку, Михайлові Білоусу, Федорові Ковбасі, Нестору Литвиниченку за вчинені ними грабунки і смертні вбивства, у яких вони при слідстві й обвинувачувались, і за самовільну їх, без відома команд своїх відсутність, і за таємний прохід через кордон — у Польщу — відсікти голови, а замість цього бити їх кнутом — дати по сімдесят ударів кожному і, вирізавши ніздрі і поставивши указні знаки, заслати в Нерчинськ на каторжну роботу вічно. [Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Зб. документів. — К.: Наук. думка, 1970. — С. 435—436, 444—445]
Запитання до документа
1) Поясніть значення поняття «Коліївщина». Складіть невеликі повідомлення про керівників повстання, відомого під назвою Коліївщина, — М. Залізняка та І. Гонти.
2) Як наведене джерело висвітлює перебіг повстання? Чим воно закінчилося?
3) Яким було покарання керівників повстання? Висловте власну думку щодо жорстокості покарання.