Історія України. 7-9 клас
- Із «Літопису Малоросії…» Ж. Б. Шерера про промову П. Полуботка, виголошену російському царю Петру І (1787 р.)
- З указу Катерини ІІ про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії
- Із таємної настанови Катерини ІІ П. Рум’янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором
- З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (1783 р.)
- Зі свідчення очевидця про перебіг гайдамацького повстання на Правобережжі під проводом Верлана (1734 р.)
- Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)
- Із листа овруцького стольника Й. Колендовського про трагічну загибель керівника опришків О. Довбуша (1754 р.)
- Із маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі
- З указу Катерини ІІ про приєднання Кримського півострова до Росії
- Зі статті Г. Квітки-Основ’яненка «Про Харків і повітові міста Харківської губернії»
- З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію
- Із біографічного довідника про філософські погляди Г. Сковороди
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про Д. Бортнянського
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про І. Григоровича-Барського
З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію
З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію
Києво-Могилянська академія один із перших за характером вищих навчальних закладів України, освітній та науковий центр східнослов’янських народів XVII—XVIII ст. Створений у Києві в 1632 р. шляхом об’єднання школи богоявленського братства (засноване 1615 р.) та школи при Києво-Печерській лаврі (засноване 1631 р.). До 1701 р. частіше називалась Києво-братською чи Києво-Могилянською (за іменем одного із засновників та покровителів — Петра Могили) колегією. Кількість студентів Києво-Могилянської академії на початку XVIII ст. досягала 2000, згодом коливалось у межах 500—1200 (крім дітей духовенства, в академії навчались діти городян, козаків, селян). У Києво-Могилянській академії греко-слов’янські освітні традиції поєднувались зі структурою західноєвропейських гімназій академічного типу. Києво-Могилянська академія поділялась на 7 (у XVIII ст. на 8) класів («шкіл»). Після початкових класів (фара, інфіма, граматика) учні переходили до середніх — риторики та поетики; а студенти, що вирішили прийняти духовний сан, продовжували освіту у вищих класах — філософи (строк навчання 2 роки) та богослів’я (4 роки). Лекції читалися переважно латинською мовою, вивчались також грецька та слов’янська мови. Викладачі поряд з успадкованою схоластикою користувалися досягненнями педагогіки гуманізму (при вивченні грецьких авторів). Опрацьовувались проблеми логіки, психології, духовної громадянської педагогіки. Проводились публічні диспути, ставилися вистави релігійного та морального змісту. Професорами Києво-Могилянської академії були І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями академії були М. Бантиш-Каменський, Симеон Полоцький, Я. Козельський, Г. Сковорода, Є. Славинецький, гетьман України І. Самойлович. У XVII ст. філії Києво-Могилянської академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдовське князівство). За її зразком були створені колегіуми в Чернігові (1701 р.), Харкові (1726 р.), Переяславі (1738 р.). Досвід Києво-Могилянської академії використовувався при організації Слов’яно-греко-латинської академії (Москва) та інших середніх та вищих навчальних закладах Росії. Вихованці академії зробили значний внесок у розвиток освіти в Україні, Росії, Білорусії, Молдови, південних слов’ян. Києво-Могилянська академія діяла до 1817 р. У 1819 р. реформована в Київську духовну академію. Діяльність Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу гуманітарного типу поновлено в 1991 р. [Енциклопедія освіти. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 384—385]
Запитання до документа
1) Що ви дізналися про створення Києво-Могилянській академії?
2) Яку освіту можна було здобути в цьому закладі?
3) Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Києво-Могилянська академія була справжнім європейським центром науки».
4) Визначте місце Києво-Могилянської академії в культурному просторі України XVIII ст. Яким було значення її діяльності?