З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію

З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію

Києво-Могилянська академія один із перших за характером вищих навчальних закладів України, освітній та науковий центр східнослов’янських народів XVII—XVIII ст. Створений у Києві в 1632 р. шляхом об’єднання школи богоявленського братства (засноване 1615 р.) та школи при Києво-Печерській лаврі (засноване 1631 р.). До 1701 р. частіше називалась Києво-братською чи Києво-Могилянською (за іменем одного із засновників та покровителів — Петра Могили) колегією. Кількість студентів Києво-Могилянської академії на початку XVIII ст. досягала 2000, згодом коливалось у межах 500—1200 (крім дітей духовенства, в академії навчались діти городян, козаків, селян). У Києво-Могилянській академії греко-слов’янські освітні традиції поєднувались зі структурою західноєвропейських гімназій академічного типу. Києво-Могилянська академія поділялась на 7 (у XVIII ст. на 8) класів («шкіл»). Після початкових класів (фара, інфіма, граматика) учні переходили до середніх — риторики та поетики; а студенти, що вирішили прийняти духовний сан, продовжували освіту у вищих класах — філософи (строк навчання 2 роки) та богослів’я (4 роки). Лекції читалися переважно латинською мовою, вивчались також грецька та слов’янська мови. Викладачі поряд з успадкованою схоластикою користувалися досягненнями педагогіки гуманізму (при вивченні грецьких авторів). Опрацьовувались проблеми логіки, психології, духовної громадянської педагогіки. Проводились публічні диспути, ставилися вистави релігійного та морального змісту. Професорами Києво-Могилянської академії були І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями академії були М. Бантиш-Каменський, Симеон Полоцький, Я. Козельський, Г. Сковорода, Є. Славинецький, гетьман України І. Самойлович. У XVII ст. філії Києво-Могилянської академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдовське князівство). За її зразком були створені колегіуми в Чернігові (1701 р.), Харкові (1726 р.), Переяславі (1738 р.). Досвід Києво-Могилянської академії використовувався при організації Слов’яно-греко-латинської академії (Москва) та інших середніх та вищих навчальних закладах Росії. Вихованці академії зробили значний внесок у розвиток освіти в Україні, Росії, Білорусії, Молдови, південних слов’ян. Києво-Могилянська академія діяла до 1817 р. У 1819 р. реформована в Київську духовну академію. Діяльність Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу гуманітарного типу поновлено в 1991 р. [Енциклопедія освіти. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 384—385]

Запитання до документа
1) Що ви дізналися про створення Києво-Могилянській академії?
2) Яку освіту можна було здобути в цьому закладі?
3) Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Києво-Могилянська академія була справжнім європейським центром науки».
4) Визначте місце Києво-Могилянської академії в культурному просторі України XVIII ст. Яким було значення її діяльності?