Історія України. 7-9 клас
- Із «Літопису Малоросії…» Ж. Б. Шерера про промову П. Полуботка, виголошену російському царю Петру І (1787 р.)
- З указу Катерини ІІ про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії
- Із таємної настанови Катерини ІІ П. Рум’янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором
- З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (1783 р.)
- Зі свідчення очевидця про перебіг гайдамацького повстання на Правобережжі під проводом Верлана (1734 р.)
- Із документів Київської губернської канцелярії про дії на Правобережжі повстанських загонів на чолі з М. Залізняком (1768 р.)
- Із листа овруцького стольника Й. Колендовського про трагічну загибель керівника опришків О. Довбуша (1754 р.)
- Із маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі
- З указу Катерини ІІ про приєднання Кримського півострова до Росії
- Зі статті Г. Квітки-Основ’яненка «Про Харків і повітові міста Харківської губернії»
- З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію
- Із біографічного довідника про філософські погляди Г. Сковороди
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про Д. Бортнянського
- Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про І. Григоровича-Барського
Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про І. Григоровича-Барського
Із книги «Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.)» про І. Григоровича-Барського
Народився Іван Григорович Григорович-Барський 1713 р. в Києві, на Подолі, у сім’ї дрібного крамаря, який до того ж був старостою Успенського собору. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, до якої вступив 1724 р. Тут він захопився малюванням, гравіруванням та архітектурою. У 40-х рр. І. Григорович-Барський починає працювати в Київському магістраті головним архітектором і водночас розробляє проект міського водогону, що охоплював увесь Поділ. Центральною спорудою його був павільйон-фонтан, так званий «Феліціан» («Самсон») на майдані (нині Контрактова площа). У цей час І. Григорович-Барськии спорудив браму й оформив оздоблення собору Кирилівського монастиря, надавши споруді легкості й граціозності. Однак головною роботою зодчого тут була надбрамна двоповерхова церква-дзвіниця Василя Великого. <…>
У 60-х — на початку 70-х рр. XVIII ст. І. Григорович-Барський став найпопулярнішим архітектором Києва. Упродовж двадцяти років він збудував церкву Красногорського монастиря, Набережно-Микільську дзвіницю, галерею Костянтинівської церкви, корпус братських келій Межигірського монастиря, Покровську церкву в Києві — одну з найкращих своїх споруд. <…> Крім того, І. Григорович-Барський збудував багато цивільних споруд у Києві, зокрема будинки нової бурси, гостиного двору на Подолі та ін. І. Григорович-Барський також бере участь у будівництві унікального собору в м. Козельці, розпочатому 1766 р. видатним українським архітектором Андрієм Квасовим, та Трьохсвятительської церкви в с. Лемешах (нині Козелецький р-н Чернігівської області). Останнім витвором І. Григоровича-Барського була дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври (1782 р.).
Помер І. Григорович-Барський у травні 1785 р. в Києві. [Видатні постаті в історії України (ІХ—ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довід. вид. (В. І. Гусєв (пер. кол. авт.), В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев, О. Г. Сокирко, В. І. Червінський. — К.: Вища шк., 2002.. — С. 245—246]
Запитання до документа
1) Яку освіту здобув І. Григорович-Барський?
2) Яким є внесок архітектора в розбудову міста Києва? Доведіть, що в 60-х — на початку 70-х рр. XVIII ст. він став напопулярнішим архітектором головного міста України.
3) Назвіть найвідоміші споруди, побудовані за проектами І. Григоровича-Барського.
4) Визначте роль і місце І. Григоровича-Барського в розвитку української культури ХVІІІ ст.