Історія України. 7-9 клас
- Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності
- Із Місцевого положення про поземельне облаштування селян, оселених у Малоросійських губерніях, 19 лютого 1861 р.
- З офіційної довідки гірничого департаменту про утворення «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного й рейкового виробництва» Дж. Юза (1875 р.)
- Із книги С. Подолинського «Ремесла й фабрики на Україні» (Женева, 1880 р.) про металургійну промисловість України на початку 70-х рр. ХІХ ст.
- З офіційного статистичного збірника про умови життя шахтарів Донбасу у 80-х рр. ХІХ ст.
- Співвідношення міського та сільського населення України наприкінці ХІХ ст.
- Історико-географічна характеристика Наддніпрянської України за працею М. Грушевського «Українці»
- Із циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови
- Про заснування таємної організації «Братство тарасівців»
Про заснування таємної організації «Братство тарасівців»
Про заснування таємної організації «Братство тарасівців»
Літом, на самому початку 90-х років, Полтавське губерніальне земство зарядило перепис рухомого майна по всій Полтавщині. Цю роботу було доручено відомому статистику Олександру Русову. Він, як один із кращих українофілів-радикалів, старався запросити на ту роботу молодь, здебільшого українофільську.
І от з’їхалося до Полтави до 50 душ такої молоді з різних університетських міст. Працюючи, молодь знайомилась між собою, ділилась думками, розбивалась на відповідні гуртки. Тут же склався гурток із чотирьох душ, що став од решти цілком окремо.
Ці молоді люди не пристали ні до українофілів, ні до інших, а заснували осібне ядро і називали себе «свідомими Українцями». <…>
При переїзді з Кременчука до Ромен цей гурток використав пару вільних днів і поїхав Дніпром на могилу Тараса Шевченка.
Тут, у присутності духу нашого національного генія, що витав над святим для кожного українця місцем, прийшла думка заснувати першу українську таємну організацію і назвати її «Тарасівцями».
Молодь дала на могилі Тараса клятву не зраджувати Україні і все життя оддати їй — і з тим од’їхала. <…>
Од Ромен недалеко лежить затишне містечко Глинськ. У тому містечку ця молодь, цей маленький гурток між працею і одпочинком виробив свій статут і програму. <…>
Основні точки програми були: національно-політичне і соціальне визволення України. <…>
Справа національна полягала коротко в слідуючому: «Ми, свідомі Українці, рішуче й назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми, свідомі Українці, оддаємо всі наші сили на творення української культури, на національно-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки, переводячи в життя, між іншим, і тим, що кожен повинен на протязі року вивчити грамоти по-вкраїнському не менше двох членів для нашої організації».
Але святая святих для Тарасівців це була самостійна Україна. Іншої України ніхто з Тарасівців собі не уявляв. [Липа І. Світильник неугасимий. Тринадцять притч. — К., 1994. — С. 63—64]
Запитання до документа
1) Яким чином було створено «Братство тарасівців»?
2) Укажіть рік створення «Братства тарасівців».
3) Якою була основна мета братства?
4) Хто такі «українофіли»? Чому члени «Братства тарасівців» заявили про розрив із ними?
