Історія України. 7-9 клас
- Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності
- Із Місцевого положення про поземельне облаштування селян, оселених у Малоросійських губерніях, 19 лютого 1861 р.
- З офіційної довідки гірничого департаменту про утворення «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного й рейкового виробництва» Дж. Юза (1875 р.)
- Із книги С. Подолинського «Ремесла й фабрики на Україні» (Женева, 1880 р.) про металургійну промисловість України на початку 70-х рр. ХІХ ст.
- З офіційного статистичного збірника про умови життя шахтарів Донбасу у 80-х рр. ХІХ ст.
- Співвідношення міського та сільського населення України наприкінці ХІХ ст.
- Історико-географічна характеристика Наддніпрянської України за працею М. Грушевського «Українці»
- Із циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови
- Про заснування таємної організації «Братство тарасівців»
З офіційного статистичного збірника про умови життя шахтарів Донбасу у 80-х рр. ХІХ ст.
З офіційного статистичного збірника про умови життя шахтарів Донбасу у 80-х рр. ХІХ ст.
На Семенівській і Олександрівській шахтах ані шкіл, ані лікарень, ані вчителів, ані лікарів, ані фельдшерів зовсім немає. Житла робітників — землянки; два-три великих «балагани», де містяться артілі, заводять в оману того, хто під’їжджає до шахт. <…> Ледве помітні підвищення над поверхнею землі навколо шахти вказують на житла робітників, підвищення ці — «шиї» землянок, що стирчать із підземелля, як «ковзани» хат. «Шиї» — це вхід до підземелля, який закривається дверима; двері низькі, пройти крізь них можна лише зігнувшись. Відразу ж за дверима починаються земляні східці, що ведуть до інших дверей, збоку від них до стінок «шиї» залишаються невеликі простори, де на голій землі влаштовуються ліжка в літній час або ставиться посуд. Під час дощу вода протікає і крізь щілини у дверях, і крізь стінки «шиї». Другі двері ведуть прямо в житло, вузьке і довгасте або квадратне саженів по 1 1/2 в стіні; стіни як-небудь закриті дошками і викладені камінням, а іноді і побілені, підлога земляна, стелі немає — її заміняє дах підземелля на кроквах; усередині — підтопок із піччю, стіл і лавки для сидіння; ліжка трапляються як виняток. Усередині підземелля брудно; тримати житло в чистоті виявляється важкою справою, оскільки бруд заноситься туди на ногах безпосередньо з «шиї». Крізь покрівлю і стіни проникає в підземелля і сирість, і волога, а від усього цього в житлі постійно, навіть улітку, повітря затхле і гниле. Маленькі віконця з брудними шибками пропускають усередину житла тьмяне напівсвітло. [Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Бахмутский уезд. — Екатеринослав, 19886. — Т. 2. — С. 283—284]
Запитання до документа
1) Як наведене джерело відображає умови праці шахтарів Донбасу?
2) З’ясуйте, таке становище робітників у другій половині ХІХ ст. — це виняток чи звичайна справа.
3) Як умови життя та праці робітників промислових підприємств відбивалися на стані їхнього здоров’я?
4) Спрогнозуйте наслідки такого становища робітників.