Історія України. 7-9 клас
- Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності
- Із Місцевого положення про поземельне облаштування селян, оселених у Малоросійських губерніях, 19 лютого 1861 р.
- З офіційної довідки гірничого департаменту про утворення «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного й рейкового виробництва» Дж. Юза (1875 р.)
- Із книги С. Подолинського «Ремесла й фабрики на Україні» (Женева, 1880 р.) про металургійну промисловість України на початку 70-х рр. ХІХ ст.
- З офіційного статистичного збірника про умови життя шахтарів Донбасу у 80-х рр. ХІХ ст.
- Співвідношення міського та сільського населення України наприкінці ХІХ ст.
- Історико-географічна характеристика Наддніпрянської України за працею М. Грушевського «Українці»
- Із циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови
- Про заснування таємної організації «Братство тарасівців»
Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності
Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності
1. Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди. <...>
3. Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають за встановлені повинності в постійне користування селян садибну їхню осілість <...> і для виконання їх обов’язків перед урядом і поміщиком ту кількість польової землі й інших угідь, яка визначається Місцевими положеннями. <...>
17. Селяни, які вийшли з кріпосної залежності <...>, утворюють у справах господарських сільські громади, а для безпосереднього управління і суду об’єднуються у волості. У кожній сільській громаді і в кожній волості громадськими справами керують громада та її виборні. <...>
23. Селянам надається право: провадити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торговельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатися ремеслами; вступати в гільдії, торговельні розряди. <...>
59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові: селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк. <...>
148. Поміщикові надається право вотчинної поліції в сільській громаді тимчасово зобов’язаних селян. <...>
151. Селяни, оселені на землі поміщика, зобов’язані захищати його і його домашніх від усяких насильницьких дій, надавати допомогу при раптових лихах. <...>
187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним із її членів...» [Історія України: Кінець XVIII — початок ХХ століття. 9 клас: Навч. посібник. — К.: Україна, 2001.— С. 129—130]
Із Положення 19 лютого 1861 р. про викуп селянами їхніх садиб і польових угідь
...Придбання селянами у власність разом із садибною осілістю польових земель і угідь допускається не інакше, як за згодою поміщика. <...>
Сума платежу за куповані землі залежить тільки від розсуду сторін, які домовляються. <...>
...За основу розміру викупної позики береться грошовий оброк, призначений із селян на користь поміщика по уставній грамоті. <...>
Зазначений річний оброк множиться на 16 і 2/3, із цієї суми поміщику призначається при купівлі повного наділу — 4/5 (тобто 80 коп. за рубль), при зменшеному — 3/4 (75 коп. за рубль). <...>
Селяни зобов’язані вносити в казну щорічно взамін належного поміщикові за цю землю оброку по 6 коп. на рубль із призначеної урядом позики аж до погашення її. Такі платежі звуться викупними. Викупна позика погашається протягом 49 років із дня видачі позики. [Історія України: Кінець XVIII — початок ХХ століття. 9 клас: Навч. посібник. — К.: Україна, 2001.— С. 130—131]