Із листів українських емігрантів до Канади

 Із листів українських емігрантів до Канади

Хай ніхто не важиться пускати без цента до Канади — най лишаєся в Галичині (або в Буковині), бо там лекше бути жебраком, як ту. Там жебракові кавалок хліба чорного подадуть, а ту ніхто нічого даром не дасть, хиба за роботу заплатить, але ж тої роботи нігде на фабриках нема, хиба робота коло своєї фарми, а не можно на ній робити, як не маєш волів, плуга — хоть із голоду гинь. Та й таки мусиш гинути. (Із нарису Нестора Дмитріва «Наші селяни за морем», 10(22) травня 1897 р.)
Там у Канаді всі іммігранти нещасливі і розкинені далеко один від другого, а що не вміють англійської мови, то кождий, хто може, ошукує їх немилосердно. Обіцяні урожайні поля, то багна або піски і такі вертепи, що аж страх бере погадати, якої треба праці, аби переробити їх на поле. Тому емігранти в розпуці, бо як не мають за що вернути, а на дорогу треба багато грошей, то можуть себе уважати за пропащих. (Із листа Тома Малиця, 11(23) травня 1897 р.)
...Але треба робити добре, не так, як у Буковині, постояти і курити люльку і говорити байки то о сім, то о тім; тут треба робити добре. <…> Тут не зле, а і не так добре, як я думав, і фарми брати не буду, бо фарми мені не до вподоби, і думаю, як мені Бог поможе поробити тут зо два літа, то додому вернуся. <…> Хоть я не дуже вчений, але вірте мені, що з нашої Буковини не треба сюди їхати, бо в Буковині <…> земля ліпша, як ту, і <…> тепліша в зимі... (Із листа Тодора Вовка до сільської громади в Чортории 4(16) січня 1898 р.) [Часопис «Буковина». — Чернівці. — 1897—1898.]

Запитання до документа
1) Що насамперед треба було мати українцям, щоб улаштуватися в Канаді?
2) Якими були умови життя переселенців у Канаді?
3) Чому ті, хто залишили Україну, настирливо не радили цього робити іншим?