Про характер народних пісень українського народу (зі статті О. Русова «Остап Вересай — один з останніх кобзарів малоросійських»)

Про характер народних пісень українського народу (зі статті О. Русова «Остап Вересай — один з останніх кобзарів малоросійських»)

На цьому зібранні Південно-Західного відділу імператорського Російського географічного товариства для науки взагалі і російської зокрема придбано в Остапа Вересая 20 дуже цінних документів, які малюють етнографічні риси нашого народу в галузі думки, словесного і музичного мистецтва. Мені доручив відділ розібрати ці документи для підготування їх до друку і для складання про них звіту на цьому зібранні.
Вважаючи, що немає потреби тут докладно розбирати кожну пісню <…>, я обмежусь загальною характеристикою відділів пісень, виконуваних Вересаєм, і викладом змісту тих пісень, які намічено виконати на цьому зібранні.
Усі досі записані пісні Вересая можна поділити, як ми сказали вище, на три головні категорії:
1) Думи та історичні пісні;
2) Духовні й моралістичні;
3) Сатиричні й гумористичні.
Крім того, він знає багато козачків, багато обрядових, побутових, сімейних і громадських пісень, танцювальних і т. п., яких він не співає, бо вважає для себе непристойним або надто вульгарним співати пісень, у яких є пусті ліричні мотиви.
Розповідний епічний настрій його духу, який розуміє і цінує драматичні місця дум, не може миритися з колоритом чисто ліричного характеру, який виражає пристрасні рухи серця і властиві несталості молодості, що закохується і розлюбляє. Ідея істини і спокійної об’єктивної краси, якою пройняті виконувані ним твори, разом із тією наочністю і прозорою мальовничістю мови, які становлять форму цих творів, — розбестили його смак, і він має право вважати за краще для себе ці більш широкі естетичні насолоди, ніж дрібне дратування особистих почуттів. Через те там, де йому доводиться говорити в ім’я цих особистих почуттів, мова його набуває характеру тривіальності, тому що ця частина проявів життя людської істоти залишалась у нього менш розвиненою і вихованою. [Записки Юго-Западного отдела императорского Русского географического общества. 1873 г. — К., 1974. — С. 333—334]

Запитання до документа
1) Що вам відомо про діяльність автора джерела?
2) У чому полягало значення його статті?
3) Поміркуйте, чому громадські ідейні мотиви превалювали над особистими в музичній творчості кобзаря О. Вересая? Поцікавтеся біографією автора документа.