Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки опущено).
Учитель порадив школярам скористатися навчальними таблицями.
Так минуло півроку чи рік і я сказав Милані що хочу побратися з нею.
Пилипку це ти здивувалася мати сплескуючи долонями.
Я вважаю що на сьогодні матеріалом кінематографії повинен бути день сьогоднішній і день завтрашній.
Позначте речення, що відповідає схемі А: «П, (... !?)» (розділові знаки опущено, велика літера замінена малою).
Михайлику хочеш побачити диво обертається до мене дядько Себастіян і грає засніженими віями.
Княже несподівано голосно вигукнув Добриня не вір цьому чоловікові.
Не чуєш як літо пішло нашим городом дивується мати.
Я відразу впізнаю Любин голос підводжуся на санях і гукаю через став Любо не застуди голос.
Укажіть випадок, коли треба вжити велику літеру.
А за вербами причаїлась дрімота і шепче: «(З,з)асни собі, засни собі...»
«Тату, я хочу сполоснутись!» — (П, п)ропищало гусенятко.
«Чи будемо проситись до багатих, чи до бідних?» — (О,о)бізвався один бурлака.
«А ким ти був лелеко?» — (П, п)итає грек лелеку на вербі.
Укажіть речення, де допущено помилку в оформленні прямої мови.
«Кого ж ти, княже, залишиш замість себе в Києві?» — спитав єпископ.
«Бачиш,— кивнула на вікно,— у небі наче на грозу збирається».
Дід приходить до липки: «липко, липко, казала баба, щоб ти дала конячку з возом».
«Не сплять мої,— сказав боярин.— Та й кому до сну тепер?»
Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки (в окремих випадках розділові знаки опущено, велика літера замінена малою).
«Прощавайте, люди добрі! Прощавайте! — Голосно прощався з козаками бранець.— Повісять мене вражі ляхи».
«Мушу йти в полонину, Марічко», — відказав Іван.
«Ну чого ж тебе понесло в поле? Чого? — допитувалась мати...».
Щоб угадати ім’я судженого, питали перехожих чоловіків: Дядьку, як вас звати?
Укажіть речення з непрямою мовою.
Синоптики попереджали про можливість ускладнення погодних умов.
«А що, хлопці, будемо рушати», — каже дід.
Перед від’їздом до Львова на навчання батько наказував Соломії, щоб вона чесно виконувала свої обов’язки, вчилася і йшла вперед.
«Що там, — дума Чіпка. — Там, мабуть, гарно так».
Укажіть речення з непрямою мовою, побудоване правильно.
Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.
Чіпка думав, що мати моя грішна, бо вона мене била малого.
Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.
Микола сказав батькам, що я не хочу сватать Варки.
Укажіть діалог, у якому правильно розставлені розділові знаки.
— Чи воно, діду, є там люди? — — Де? — — На небі… — — Нема, сину! Там Бог святий, янголи його та душі праведні...
— «Що то, бабусю?», — указує Чіпка на зорі. — То? Зорі. — Що ж то за зорі?
— Чого ти тут ходиш? — обізвалась вона перша. — А ти чого хліб толочиш? — — Хіба це твій хліб?
— А хто ж ти? — Я… Чіпка. — Ти Чепіга, а не Чіпка! — крикне хто із середини.
Укажіть правильний варіант оформлення цитати.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність, «обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом».
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «обтрушує із себе всякий порох політики, якщо скористатися його власним виразом.
Укажіть речення, де правильно оформлена цитата.
Поет ставить грізне питання-пересторогу: чи довго ще на сім світі катам панувати?
Шевченко вірить у те, що «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».
Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають, коли: «німець історію нашу нам розкаже».
З болем пише Шевченко про українське село: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені.
Укажіть речення з прямою мовою, до якого правильно складено схему.
«Дякую панове! — сміючись відповів Богун. — Лазня непогана!» «А! — а. — П!»
«Се твоє поле?» — боязко спитала вона Чіпку. «П ?»,— а.
Коли батько сказав, що мене прийняли у другу групу, мати одразу сумно повторила своє: «І що тільки буде з цієї дитини?» «П»:— а ?.
«Голова за булаву? — глузливий сміх козацький дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя. — Мала плата, ясновельможний пане, за голову Хмельницького». «П?» — а.— «П».
Укажіть правильне твердження.
Цитата завжди пишеться з великої літери.
Уживання розділових знаків між прямою мовою і словами автора не залежить від їх взаєморозташування.
Коли слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка.
Непряма мова береться в лапки.
