Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки опущено).
Пилипку це ти здивувалася мати сплескуючи долонями.
Так минуло півроку чи рік і я сказав Милані що хочу побратися з нею.
Учитель порадив школярам скористатися навчальними таблицями.
Я вважаю що на сьогодні матеріалом кінематографії повинен бути день сьогоднішній і день завтрашній.
Позначте речення, що відповідає схемі А: «П, (... !?)» (розділові знаки опущено, велика літера замінена малою).
Не чуєш як літо пішло нашим городом дивується мати.
Княже несподівано голосно вигукнув Добриня не вір цьому чоловікові.
Михайлику хочеш побачити диво обертається до мене дядько Себастіян і грає засніженими віями.
Я відразу впізнаю Любин голос підводжуся на санях і гукаю через став Любо не застуди голос.
Укажіть випадок, коли треба вжити велику літеру.
«Чи будемо проситись до багатих, чи до бідних?» — (О,о)бізвався один бурлака.
«Тату, я хочу сполоснутись!» — (П, п)ропищало гусенятко.
А за вербами причаїлась дрімота і шепче: «(З,з)асни собі, засни собі...»
«А ким ти був лелеко?» — (П, п)итає грек лелеку на вербі.
Укажіть речення, де допущено помилку в оформленні прямої мови.
Дід приходить до липки: «липко, липко, казала баба, щоб ти дала конячку з возом».
«Бачиш,— кивнула на вікно,— у небі наче на грозу збирається».
«Кого ж ти, княже, залишиш замість себе в Києві?» — спитав єпископ.
«Не сплять мої,— сказав боярин.— Та й кому до сну тепер?»
Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки (в окремих випадках розділові знаки опущено, велика літера замінена малою).
«Ну чого ж тебе понесло в поле? Чого? — допитувалась мати...».
«Мушу йти в полонину, Марічко», — відказав Іван.
«Прощавайте, люди добрі! Прощавайте! — Голосно прощався з козаками бранець.— Повісять мене вражі ляхи».
Щоб угадати ім’я судженого, питали перехожих чоловіків: Дядьку, як вас звати?
Укажіть речення з непрямою мовою.
Перед від’їздом до Львова на навчання батько наказував Соломії, щоб вона чесно виконувала свої обов’язки, вчилася і йшла вперед.
«А що, хлопці, будемо рушати», — каже дід.
Синоптики попереджали про можливість ускладнення погодних умов.
«Що там, — дума Чіпка. — Там, мабуть, гарно так».
Укажіть речення з непрямою мовою, побудоване правильно.
Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.
Чіпка думав, що мати моя грішна, бо вона мене била малого.
Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.
Микола сказав батькам, що я не хочу сватать Варки.
Укажіть діалог, у якому правильно розставлені розділові знаки.
— Чого ти тут ходиш? — обізвалась вона перша. — А ти чого хліб толочиш? — — Хіба це твій хліб?
— «Що то, бабусю?», — указує Чіпка на зорі. — То? Зорі. — Що ж то за зорі?
— Чи воно, діду, є там люди? — — Де? — — На небі… — — Нема, сину! Там Бог святий, янголи його та душі праведні...
— А хто ж ти? — Я… Чіпка. — Ти Чепіга, а не Чіпка! — крикне хто із середини.
Укажіть правильний варіант оформлення цитати.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом».
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність, «обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом.
Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «обтрушує із себе всякий порох політики, якщо скористатися його власним виразом.
Укажіть речення, де правильно оформлена цитата.
Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають, коли: «німець історію нашу нам розкаже».
Шевченко вірить у те, що «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».
Поет ставить грізне питання-пересторогу: чи довго ще на сім світі катам панувати?
З болем пише Шевченко про українське село: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені.
Укажіть речення з прямою мовою, до якого правильно складено схему.
Коли батько сказав, що мене прийняли у другу групу, мати одразу сумно повторила своє: «І що тільки буде з цієї дитини?» «П»:— а ?.
«Се твоє поле?» — боязко спитала вона Чіпку. «П ?»,— а.
«Дякую панове! — сміючись відповів Богун. — Лазня непогана!» «А! — а. — П!»
«Голова за булаву? — глузливий сміх козацький дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя. — Мала плата, ясновельможний пане, за голову Хмельницького». «П?» — а.— «П».
Укажіть правильне твердження.
Коли слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка.
Уживання розділових знаків між прямою мовою і словами автора не залежить від їх взаєморозташування.
Цитата завжди пишеться з великої літери.
Непряма мова береться в лапки.