Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі. (Підрядна причини.) 

Бачу, як синє небо надвоє розтяли чорні дихаючі крила ворони. (Підрядна порівняльна.) 

Для ряду видів гвоздики характерні досить великі запашні квітки, у яких білі пелюстки глибоко надрізані на тоненькі часточки. (Підрядна означальна.) 

Навколо стояла така тиша, що чути було золотий дзвін переджнив’я. (Підрядна міри і способу дії.) 

Обминувши хутірець-однохатку, ми опинилися на скошених луках, де темніли стіжки сіна. Лише по незначних прикладах можна вгадати, де цвіла та чи інша рослина. 

Сірко прокинувся враз, наче його хто покропив холодною водою. Здається, ніби синіми очима вдивляєшся у душу, ген на дно. 

Андрійко обнімав вовка руками й ногами, щоб вовкові було легше. Климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях. 

Побачивши, як охопила отамана зажура, посмутніли козаки. Як хочеш старість спокійну мати, мусиш замолоду працювати. 

Катря одягнулась у святкове вбрання, глянула в хазяйське дзеркало, що висіло в кухні на стіні, і залишилась задоволена. 

Старий дивився на вигадливі лінії, які сплітали на землі світлотіні і не міг надивуватися з їхньої гри та руху. 

Параска оглянулась в куток до печі, де стояли рогачі та кочерга і стукнула кулаком об кулак перед носом у господаря. 

Крім цмину піскового, на Україні ще поширені цмин щитоносний, який зростає на приморських пісках Азовського та Чорного морів і цмин запашний. 

Повітря густе — і від вогкості, і від тлумовиська запахів, якими зараз дихає все, особливо ж опале листя. 

Ви знаєте, що Свічка, брат наш славний, здобув для нас князівський привілей. 

Два інші види медунки з червоними квітками, які цвітуть у червні-липні, поширені в гірських лісах і на галявинах і полонинах у Карпатах. 

А як дурно-пусто перепало мені, коли тільки зазиміло і перший льодок запах чорнобривцями. 

три 

одна 

чотири 

дві 

А коли я йшов, Марусю, у повстання, я твердо знав, що ти уже моя, що це любов і перша, і остання, що не знесе ніяка течія мене убік. (П’ять підрядних частин.) 

Чи, може, вона сміялась просто так, лише тому, що була молода та щаслива, повна здоров’я, і день був чудесний, сонячний, і за вікном експреса пролітали сліпучо-білі березові гаї. (Три підрядні частини.) 

Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у вікно, постать матері, ще така близька, видима, уже видалась віддаленою. (Три підрядні частини.) 

Трохи охолонувши, батько сказав суворо, голосом, який виключав заперечення, що забирає мене з Академії та віддає до війська. (Чотири підрядні частини.) 

Біленькі хатки з темними й жовтими солом’яними покрівлями визирали, весело всміхаючись, з невеличких садочків, що зеленіли мало не в кожному дворі, мов дівчата позаквіт¬чувались та й повиходили на вулицю всім гуртом. 

Як ти можеш зараз думати про Калиновий Кут, про батька й матір, про Милану, коли перед тобою Київ і ти йдеш, щоб допомогти ворогові поневолити його або й знищити? 

І десь в ті дні несміло, випадково, хоч я вже й пісню склала не одну печаль моя торкнула перше слово, як той кобзар торкав свою струну. 

Я беру з татових рук полив’яний глек, стернями виходжу на дорогу, а далі житами та пшеницями, та вівсами біжу на долинку, де так принадно вимлівають на сонці підкучерявлені верби і стихенька полискує під ногами волога земля. 

[ ], ( ), ( ). 

( ), ( ), [ ]. 

( ), [ ], ( ), ( ). 

( ), [ ], ( ). 

І зненацька ти помічаєш безліч кольорів, які за всі ці похмурі дні непомітно надбала природа. 

Сироватка тільки тоді стрепенувся, як по його грудях ізнагла прокотився якийсь згук, а на гострому зламі каменя почулося тонке гудіння. 

А любив він землю не тільки тому, що вона родила зерно, любив він тією стихійною, по предках-хліборобах одідиченою любов’ю, якої ані зрозуміти, ані позбутися не міг. 

Проходячи мимо горобини, що стояла поміж вільх і беріз, у захистку їхнього рясного віття, не можна було втриматись від того, щоб не поглянути на її радісну поставу, що виражала щиру-щирісіньку втіху. 

У нього така постава, таке лице, такі очі, що коли хто раз його побачить, то навіки запам’ятає. 

Батько погодився через силу, бо хоч сам він походив зі знатного роду, вибився трудами ратними, впертістю та хоробрістю. 

Не думай, що коли ти заступив собою Янку та зробив нам деяку послугу, то все тобі тут дозволяється! 

Там, усередині, зібралося стільки мертвого вогню, що коли б хто необачно кресонув, все б вибухнуло й розлетілося на шмаття. 

Щось вертало Сірка споминами до рідної Мерефи, до тих днів, коли сам був щасливим батьком, і доля, здавалося, мчала попереду баскими кіньми. 

Івась не вірив і не хотів вірити в те, що його раптом не стане, і що ніколи вже не побачить він ні Лубен, ні коханої Катрі, ні сонця серед синього неба, взагалі нічого того, що складає цей безмежний милий серцю білий світ. 

Коли ж отаман зненацька запитав у нього про Лавріна, відчув, що в серці ворухнулося щось, неначе ревнощі. 

Козак котився по крутому козачому схилу хоч відав, що там теж нема порятунку. 

Козак зорив у козацький бік, туди, де далеко на обрії в небі вихрило гайвороння. (Складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина відноситься до головної в цілому, з підрядною умовою, засіб зв’язку — сполучне слово де.) 

Близько хата, де дівчина ворота відчинить. (Складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина відноситься до слова хата, з підрядною означальною, засіб зв’язку — сполучне слово де.) 

Він жорстоко ошукав товариство, що поклалося на нього, довірило йому свій спокій, своє життя, свою честь. (Складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина відноситься до головної в цілому, з підрядним причини, засіб зв’язку — сполучник що.) 

Піти лишень подивитися до царя в палати, що там робиться. (Складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина відноситься до слова палати, з підрядною з’ясувальною, засіб зв’язку — сполучник що.)