У романі «Червоне і чорне» Стендаль досліджує таки групи населення Франції, як
воєнні, «золота» молодь та духовенство
селяни та дворяни
представники законодавчої, виконавчої та судової влади
провінційне дворянство, духовенство та вищий світ Парижу
Батько Жульєна Сореля у романі Стендаля «Червоне і чорне» був
сільським лікарем
священиком
теслярем
фермером
Причина, за якою Жульєна Сореля у романі Стендаля «Червоне і чорне» взяли гувернером до дітей мера Вер’єра
мер намагався привести в дім розумного та освіченого компаньйона для жінки, яка страждала від самотності
дружині мера було дуже тяжко виховувати трьох синів
Жульєн був улюбленцем мера
гувернера не було у заможного мешканця міста пана Вально, у якому мер відчував конкурента і якого намагався вразити
Місто, у якому була розташована семінарія, де навчався головний герой романі Стендаля «Червоне і чорне», — це
Париж
Безансон
Вер’єр
Страсбург
Злочин Жульєна, який він, на його думку, вчинив перед суспільством, і за який його насправді карають на суді (у романі Стендаля «Червоне і чорне»)
його незнатне походження, всупереч якому він здобув освіту та проникнув у вище середовище
любовний зв’язок із двома жінками
замах на вбивство пані де Реналь
бажання вирватися з провінції та зробити кар’єру в столиці
Протилежні риси, що поєднуються у характері головного героя твору Стендаля «Червоне і чорне» Жульєна Сореля
палкість натури та прагматизм
скромність і марнославство
жадібність і марнотратство
аскетизм і розбещеність
Приблизний вік жертви Раскольникова Альони Іванівни, вказаний автором роману «Злочин і кара»
сімдесят років
п’ятдесят років
сорок років
шістдесят років
Місце, де Раскольников познайомився з Мармеладовим (роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)
контора поліції
півниця
ринок
будинок Альони Іванівни
Лизавета в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара» доводилася Альоні Іванівні
хатньою робітницею
прийомною донькою
зведеною сестрою
племінницею
Людина, яку спочатку підозрювали у вбивстві лихварки та Лизавети в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
маляр Миколай, який фарбував сусідню квартиру з помешканням лихварки
міщанин, для якого Лизавета шила одяг
сторож будинку лихварки
сусід Мармеладових, який заставляв у лихварки столове срібло
Провідна особливість, що, за теорією Раскольникова, відрізняє незвичайних людей від звичайних (у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)
незвичайних людей треба берегти, а звичайними можна жертвувати заради блага людства в цілому
незвичайна людина має право дозволити своєму сумлінню переступити закон і зробити злочин
незвичайні люди мають схильність до злочинів
у звичайних людей немає творчих здібностей
Місце відбування покарання Раскольниковим у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
казахські степи
Сахалін
Архангельськ
Сибір
