У романі «Червоне і чорне» Стендаль досліджує таки групи населення Франції, як
воєнні, «золота» молодь та духовенство
представники законодавчої, виконавчої та судової влади
селяни та дворяни
провінційне дворянство, духовенство та вищий світ Парижу
Батько Жульєна Сореля у романі Стендаля «Червоне і чорне» був
сільським лікарем
теслярем
священиком
фермером
Причина, за якою Жульєна Сореля у романі Стендаля «Червоне і чорне» взяли гувернером до дітей мера Вер’єра
мер намагався привести в дім розумного та освіченого компаньйона для жінки, яка страждала від самотності
Жульєн був улюбленцем мера
дружині мера було дуже тяжко виховувати трьох синів
гувернера не було у заможного мешканця міста пана Вально, у якому мер відчував конкурента і якого намагався вразити
Місто, у якому була розташована семінарія, де навчався головний герой романі Стендаля «Червоне і чорне», — це
Париж
Вер’єр
Безансон
Страсбург
Злочин Жульєна, який він, на його думку, вчинив перед суспільством, і за який його насправді карають на суді (у романі Стендаля «Червоне і чорне»)
його незнатне походження, всупереч якому він здобув освіту та проникнув у вище середовище
замах на вбивство пані де Реналь
любовний зв’язок із двома жінками
бажання вирватися з провінції та зробити кар’єру в столиці
Протилежні риси, що поєднуються у характері головного героя твору Стендаля «Червоне і чорне» Жульєна Сореля
палкість натури та прагматизм
жадібність і марнотратство
скромність і марнославство
аскетизм і розбещеність
Приблизний вік жертви Раскольникова Альони Іванівни, вказаний автором роману «Злочин і кара»
сімдесят років
сорок років
п’ятдесят років
шістдесят років
Місце, де Раскольников познайомився з Мармеладовим (роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)
контора поліції
ринок
півниця
будинок Альони Іванівни
Лизавета в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара» доводилася Альоні Іванівні
хатньою робітницею
зведеною сестрою
прийомною донькою
племінницею
Людина, яку спочатку підозрювали у вбивстві лихварки та Лизавети в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
маляр Миколай, який фарбував сусідню квартиру з помешканням лихварки
сторож будинку лихварки
міщанин, для якого Лизавета шила одяг
сусід Мармеладових, який заставляв у лихварки столове срібло
Провідна особливість, що, за теорією Раскольникова, відрізняє незвичайних людей від звичайних (у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)
незвичайних людей треба берегти, а звичайними можна жертвувати заради блага людства в цілому
незвичайні люди мають схильність до злочинів
незвичайна людина має право дозволити своєму сумлінню переступити закон і зробити злочин
у звичайних людей немає творчих здібностей
Місце відбування покарання Раскольниковим у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
казахські степи
Архангельськ
Сахалін
Сибір
