Хронологічні межі Просвітництва
ХІХ ст.
XVII–XVIII ст.
XVIII–ХІХ ст.
XVIII ст.
Країна, у якій виникло Просвітництво
Франція
Англія
Німеччина
Італія
Ідеолог німецького Просвітництва, один із засновників національної німецької літератури
Г. Е. Лессінг
Г. Гейне
Дж. Локк
Е. Т. А. Гофман
В основу трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» ліг (лягла)
незавершена трагедія ренесансного драматурга В. Шекспіра
народна легенда
балада друга Ґете Ф. Шіллера
античний міф
Кількість частин трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
чотири
одна
три
дві
Притаманне людині прагнення, втілене в образі Фауста, що робить його образ «вічним»
прагнення здобути особисте щастя, знайти свою «половинку»
прагнення віднайти істину, призначення людини
прагнення робити добро та боротися зі злом
прагнення в усьому сумніватися
Провідна риса Фауста, за Мефістофелем (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
безвольність
пихатість
марнославство
невдоволеність
Християнське свято, у яке Фауст зустрів Мефістофеля (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
Хрещення
Трійця
Великдень
Різдво
Фауст уперше побачив Мефістофеля в образі собаки (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
за міською брамою
у кабінеті
у садку Маргарити
у шинку
У трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» Мефістофель характеризує себе як
друг людини
утілення гріха
заперечення усього
злий брат Бога
Ім’я брата Маргарити у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
Рудольф
Альфред
Міхаель
Валентин
Істоти у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст», які копають Фаусту могилу
мерці
лемури
відьми
гноми
