Хронологічні межі Просвітництва
XVIII–ХІХ ст.
ХІХ ст.
XVII–XVIII ст.
XVIII ст.
Країна, у якій виникло Просвітництво
Німеччина
Франція
Англія
Італія
Ідеолог німецького Просвітництва, один із засновників національної німецької літератури
Дж. Локк
Г. Е. Лессінг
Г. Гейне
Е. Т. А. Гофман
В основу трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» ліг (лягла)
балада друга Ґете Ф. Шіллера
незавершена трагедія ренесансного драматурга В. Шекспіра
народна легенда
античний міф
Кількість частин трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
три
чотири
одна
дві
Притаманне людині прагнення, втілене в образі Фауста, що робить його образ «вічним»
прагнення робити добро та боротися зі злом
прагнення здобути особисте щастя, знайти свою «половинку»
прагнення віднайти істину, призначення людини
прагнення в усьому сумніватися
Провідна риса Фауста, за Мефістофелем (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
марнославство
безвольність
пихатість
невдоволеність
Християнське свято, у яке Фауст зустрів Мефістофеля (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
Великдень
Хрещення
Трійця
Різдво
Фауст уперше побачив Мефістофеля в образі собаки (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
у садку Маргарити
за міською брамою
у кабінеті
у шинку
У трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» Мефістофель характеризує себе як
заперечення усього
друг людини
утілення гріха
злий брат Бога
Ім’я брата Маргарити у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
Міхаель
Рудольф
Альфред
Валентин
Істоти у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст», які копають Фаусту могилу
відьми
мерці
лемури
гноми
