Хронологічні межі Просвітництва
XVIII–ХІХ ст.
XVIII ст.
XVII–XVIII ст.
ХІХ ст.
Країна, у якій виникло Просвітництво
Німеччина
Італія
Англія
Франція
Ідеолог німецького Просвітництва, один із засновників національної німецької літератури
Дж. Локк
Е. Т. А. Гофман
Г. Гейне
Г. Е. Лессінг
В основу трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» ліг (лягла)
балада друга Ґете Ф. Шіллера
античний міф
народна легенда
незавершена трагедія ренесансного драматурга В. Шекспіра
Кількість частин трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
три
дві
одна
чотири
Притаманне людині прагнення, втілене в образі Фауста, що робить його образ «вічним»
прагнення робити добро та боротися зі злом
прагнення в усьому сумніватися
прагнення віднайти істину, призначення людини
прагнення здобути особисте щастя, знайти свою «половинку»
Провідна риса Фауста, за Мефістофелем (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
марнославство
невдоволеність
пихатість
безвольність
Християнське свято, у яке Фауст зустрів Мефістофеля (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
Великдень
Різдво
Трійця
Хрещення
Фауст уперше побачив Мефістофеля в образі собаки (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
у садку Маргарити
у шинку
у кабінеті
за міською брамою
У трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» Мефістофель характеризує себе як
заперечення усього
злий брат Бога
утілення гріха
друг людини
Ім’я брата Маргарити у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
Міхаель
Валентин
Альфред
Рудольф
Істоти у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст», які копають Фаусту могилу
відьми
гноми
лемури
мерці