Хронологічні межі Просвітництва
XVIII–ХІХ ст.
XVII–XVIII ст.
XVIII ст.
ХІХ ст.
Країна, у якій виникло Просвітництво
Німеччина
Англія
Італія
Франція
Ідеолог німецького Просвітництва, один із засновників національної німецької літератури
Дж. Локк
Г. Гейне
Е. Т. А. Гофман
Г. Е. Лессінг
В основу трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» ліг (лягла)
балада друга Ґете Ф. Шіллера
народна легенда
античний міф
незавершена трагедія ренесансного драматурга В. Шекспіра
Кількість частин трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
три
одна
дві
чотири
Притаманне людині прагнення, втілене в образі Фауста, що робить його образ «вічним»
прагнення робити добро та боротися зі злом
прагнення віднайти істину, призначення людини
прагнення в усьому сумніватися
прагнення здобути особисте щастя, знайти свою «половинку»
Провідна риса Фауста, за Мефістофелем (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
марнославство
пихатість
невдоволеність
безвольність
Християнське свято, у яке Фауст зустрів Мефістофеля (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
Великдень
Трійця
Різдво
Хрещення
Фауст уперше побачив Мефістофеля в образі собаки (трагедія Й. Ф. Ґете «Фауст»)
у садку Маргарити
у кабінеті
у шинку
за міською брамою
У трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст» Мефістофель характеризує себе як
заперечення усього
утілення гріха
злий брат Бога
друг людини
Ім’я брата Маргарити у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст»
Міхаель
Альфред
Валентин
Рудольф
Істоти у трагедії Й. Ф. Ґете «Фауст», які копають Фаусту могилу
відьми
лемури
гноми
мерці