Час виникнення й розвитку «театру абсурду»
1920-ті роки
1940–1950-ті роки
1950–1970-ті роки
1990-ті роки
Провідна думка, що стверджується у п’єсах «театру абсурду»
небезпечність технічного прогресу для природи
добра природа кожної людини, що за певних обставин може бути зіпсована злом
необхідність берегти культурні надбання людства
відчуженість і самотність людини в світі
Одним із засновників «театру абсурду» є
Ежен Йонеско
Антон Чехов
Бертольд Брехт
Моріс Метерлінк
Принцип, що лежить в основі постмодернізму
служіння культури високим моральним ідеалам
сувора ієрархія цінностей
плюралізм
простота та зрозумілість творів мистецтва
Культуру, що протиставляють масовій, називають
елітарною
елітною
ексклюзивною
антимасовою
Головне завдання масової літератури —
слідувати традиціям літератури реалізму
розважити читача
виховувати естетичний смак
нав’язати цінності суспільства споживання
Х. Кортасар представляє літературу
Аргентини
Бразилії
Венесуели
Чилі
Жанр твору Х. Кортасара «Менади»
новела
фейлетон
повість
оповідання
Тема твору Х. Кортасара «Менади»
боротьба в душі людини доброго та злого начал
дозвілля культурно вихованої частини суспільства
роль мистецтва в суспільстві споживання
життя і побут працівників культури
Менади з назви твору Х. Кортасара — це
технічний персонал театру
персонажі давньогрецьких міфів
елементи класичного античного візерунка
персонажі одного з романів самого Х. Кортасара
Музичний твір, під час виконання якого публіка почала шаленіти (у творі Х. Кортасара «Менади»)
«Сон літньої ночі» Мендельсона
«П’ята симфонія» Бетховена
«Море» Дебюссі
«Дон Жуан» Моцарта
Театр, у якому відбувається дія твору Х. Кортасара «Менади»
«Глобус»
«Корона»
«Гранд опера»
«Вар’єте»
