Час виникнення й розвитку «театру абсурду»
1920-ті роки
1940–1950-ті роки
1990-ті роки
1950–1970-ті роки
Провідна думка, що стверджується у п’єсах «театру абсурду»
небезпечність технічного прогресу для природи
добра природа кожної людини, що за певних обставин може бути зіпсована злом
відчуженість і самотність людини в світі
необхідність берегти культурні надбання людства
Одним із засновників «театру абсурду» є
Ежен Йонеско
Антон Чехов
Моріс Метерлінк
Бертольд Брехт
Принцип, що лежить в основі постмодернізму
служіння культури високим моральним ідеалам
сувора ієрархія цінностей
простота та зрозумілість творів мистецтва
плюралізм
Культуру, що протиставляють масовій, називають
елітарною
елітною
антимасовою
ексклюзивною
Головне завдання масової літератури —
слідувати традиціям літератури реалізму
розважити читача
нав’язати цінності суспільства споживання
виховувати естетичний смак
Х. Кортасар представляє літературу
Аргентини
Бразилії
Чилі
Венесуели
Жанр твору Х. Кортасара «Менади»
новела
фейлетон
оповідання
повість
Тема твору Х. Кортасара «Менади»
боротьба в душі людини доброго та злого начал
дозвілля культурно вихованої частини суспільства
життя і побут працівників культури
роль мистецтва в суспільстві споживання
Менади з назви твору Х. Кортасара — це
технічний персонал театру
персонажі давньогрецьких міфів
персонажі одного з романів самого Х. Кортасара
елементи класичного античного візерунка
Музичний твір, під час виконання якого публіка почала шаленіти (у творі Х. Кортасара «Менади»)
«Сон літньої ночі» Мендельсона
«П’ята симфонія» Бетховена
«Дон Жуан» Моцарта
«Море» Дебюссі
Театр, у якому відбувається дія твору Х. Кортасара «Менади»
«Глобус»
«Корона»
«Вар’єте»
«Гранд опера»