Час виникнення й розвитку «театру абсурду»
1950–1970-ті роки
1920-ті роки
1990-ті роки
1940–1950-ті роки
Провідна думка, що стверджується у п’єсах «театру абсурду»
необхідність берегти культурні надбання людства
небезпечність технічного прогресу для природи
відчуженість і самотність людини в світі
добра природа кожної людини, що за певних обставин може бути зіпсована злом
Одним із засновників «театру абсурду» є
Бертольд Брехт
Ежен Йонеско
Моріс Метерлінк
Антон Чехов
Принцип, що лежить в основі постмодернізму
плюралізм
служіння культури високим моральним ідеалам
простота та зрозумілість творів мистецтва
сувора ієрархія цінностей
Культуру, що протиставляють масовій, називають
ексклюзивною
елітарною
антимасовою
елітною
Головне завдання масової літератури —
виховувати естетичний смак
слідувати традиціям літератури реалізму
нав’язати цінності суспільства споживання
розважити читача
Х. Кортасар представляє літературу
Венесуели
Аргентини
Чилі
Бразилії
Жанр твору Х. Кортасара «Менади»
повість
новела
оповідання
фейлетон
Тема твору Х. Кортасара «Менади»
роль мистецтва в суспільстві споживання
боротьба в душі людини доброго та злого начал
життя і побут працівників культури
дозвілля культурно вихованої частини суспільства
Менади з назви твору Х. Кортасара — це
елементи класичного античного візерунка
технічний персонал театру
персонажі одного з романів самого Х. Кортасара
персонажі давньогрецьких міфів
Музичний твір, під час виконання якого публіка почала шаленіти (у творі Х. Кортасара «Менади»)
«Море» Дебюссі
«Сон літньої ночі» Мендельсона
«Дон Жуан» Моцарта
«П’ята симфонія» Бетховена
Театр, у якому відбувається дія твору Х. Кортасара «Менади»
«Гранд опера»
«Глобус»
«Вар’єте»
«Корона»