Час виникнення й розвитку «театру абсурду»
1940–1950-ті роки
1950–1970-ті роки
1920-ті роки
1990-ті роки
Провідна думка, що стверджується у п’єсах «театру абсурду»
добра природа кожної людини, що за певних обставин може бути зіпсована злом
необхідність берегти культурні надбання людства
небезпечність технічного прогресу для природи
відчуженість і самотність людини в світі
Одним із засновників «театру абсурду» є
Антон Чехов
Бертольд Брехт
Ежен Йонеско
Моріс Метерлінк
Принцип, що лежить в основі постмодернізму
сувора ієрархія цінностей
плюралізм
служіння культури високим моральним ідеалам
простота та зрозумілість творів мистецтва
Культуру, що протиставляють масовій, називають
елітною
ексклюзивною
елітарною
антимасовою
Головне завдання масової літератури —
розважити читача
виховувати естетичний смак
слідувати традиціям літератури реалізму
нав’язати цінності суспільства споживання
Х. Кортасар представляє літературу
Бразилії
Венесуели
Аргентини
Чилі
Жанр твору Х. Кортасара «Менади»
фейлетон
повість
новела
оповідання
Тема твору Х. Кортасара «Менади»
дозвілля культурно вихованої частини суспільства
роль мистецтва в суспільстві споживання
боротьба в душі людини доброго та злого начал
життя і побут працівників культури
Менади з назви твору Х. Кортасара — це
персонажі давньогрецьких міфів
елементи класичного античного візерунка
технічний персонал театру
персонажі одного з романів самого Х. Кортасара
Музичний твір, під час виконання якого публіка почала шаленіти (у творі Х. Кортасара «Менади»)
«П’ята симфонія» Бетховена
«Море» Дебюссі
«Сон літньої ночі» Мендельсона
«Дон Жуан» Моцарта
Театр, у якому відбувається дія твору Х. Кортасара «Менади»
«Корона»
«Гранд опера»
«Глобус»
«Вар’єте»
