Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
вставної новели
символічного образу дерева
діалогів матері з сином
портретних характеристик персонажів
діалогів Марфи з Михайлом
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у присвяті
у розповіді Марфи
у материних спогадах
в «Останньому листі від тата»
у міркуваннях оповідача
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
ув’язненої жінки
усього українського народу
студента-сироти
зрадженого чоловіка
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Михайло про Марфу
чоловік про дружину
Михайло про Софію
син про батька
Карпо про Марфу
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
іронію
карикатуру
гумор
гротеск
сарказм
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
сюжет народної балади
давньогрецький міф
епізод із життя батьків автора
твір Тараса Шевченка
народний переказ
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Котляревського
Івана Багряного
Григорія Сковороди
Миколи Куліша
Тараса Шевченка
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
