Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
портретних характеристик персонажів
символічного образу дерева
діалогів Марфи з Михайлом
вставної новели
діалогів матері з сином
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
в «Останньому листі від тата»
у розповіді Марфи
у міркуваннях оповідача
у присвяті
у материних спогадах
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
зрадженого чоловіка
усього українського народу
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
ув’язненої жінки
студента-сироти
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
син про батька
чоловік про дружину
Карпо про Марфу
Михайло про Марфу
Михайло про Софію
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
гротеск
карикатуру
сарказм
іронію
гумор
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
твір Тараса Шевченка
давньогрецький міф
народний переказ
сюжет народної балади
епізод із життя батьків автора
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Миколи Куліша
Івана Багряного
Тараса Шевченка
Івана Котляревського
Григорія Сковороди
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»