Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
символічного образу дерева
портретних характеристик персонажів
вставної новели
діалогів Марфи з Михайлом
діалогів матері з сином
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у розповіді Марфи
в «Останньому листі від тата»
у присвяті
у міркуваннях оповідача
у материних спогадах
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
усього українського народу
зрадженого чоловіка
ув’язненої жінки
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
студента-сироти
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
чоловік про дружину
син про батька
Михайло про Марфу
Карпо про Марфу
Михайло про Софію
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
карикатуру
гротеск
іронію
сарказм
гумор
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
давньогрецький міф
твір Тараса Шевченка
сюжет народної балади
народний переказ
епізод із життя батьків автора
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Багряного
Миколи Куліша
Івана Котляревського
Тараса Шевченка
Григорія Сковороди
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»