Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
діалогів матері з сином
вставної новели
діалогів Марфи з Михайлом
портретних характеристик персонажів
символічного образу дерева
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у материних спогадах
у присвяті
у міркуваннях оповідача
в «Останньому листі від тата»
у розповіді Марфи
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
студента-сироти
ув’язненої жінки
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
зрадженого чоловіка
усього українського народу
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Михайло про Софію
Михайло про Марфу
Карпо про Марфу
син про батька
чоловік про дружину
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
гумор
іронію
сарказм
гротеск
карикатуру
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
епізод із життя батьків автора
сюжет народної балади
народний переказ
твір Тараса Шевченка
давньогрецький міф
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Григорія Сковороди
Івана Котляревського
Тараса Шевченка
Миколи Куліша
Івана Багряного
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»