Василь Стефаник належить до
«братства тарасівців»
Кирило-Мефодіївського братства
«Покутської трійці»
київських неокласиків
«Руської трійці»
Новела «Камінний хрест» написана в руслі
романтизму
експресіонізму
імпресіонізму
постмодернізму
сентименталізму
У центрі психологічної новели «Камінний хрест» — образ
хреста
горба
Івана Дідуха
землі
Америки
Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на
споконвічне хліборобське коріння
світське походження
глибоку старість
матеріальну нужду
безпросвітну бідність
У творі «Камінний хрест» порушено всі названі проблеми, ОКРІМ
економічної хвилі еміграції
кохання і зради
життя і смерті
зв’язку з рідною землею
влади землі над людиною
Символом страдницької хліборобської праці в новелі «Камінний хрест» є
каміння
хрест
кінь
село
хата
Образ Івана Дідуха нагадує міфічного
Прометея
Велеса
Сізіфа
Ярила
Геракла
Найвищий вияв туги через розлуку з рідним краєм передано у рядку
Чим старівся, тим тяжче було йому... сходити з горба.
Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала.
Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.
Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана.
Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.
Установіть відповідність.
експозиція
зав’язка
кульмінація
розв’язка
«Видиш, стара, наш хрестик? Там є вибито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє».
«Вік свій збув на тім горбі. Чим старівся, тим тяжче було йому, поломаному, сходити з горба».
«Ця земля не годна стільки народу здержати та й стільки біди витримати».
«Ймив стару за шию і пустився з неню в танець... Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук».
«Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими від сходу і заходу сонця, і кам’яними очима своїми глядить на живу воду і сумує».
напружені жили
хатній поріг
камінь
могила
бездушність природи
українська гостинність
рідна домівка
тяжка праця
далекий невідомий край
банувати
файно
патороч
данець
клопіт
бігати
шкодувати
танок
гарно
порівняння
метафора
постійний епітет
гіпербола
«Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.»
«Вбігли сини і силоміць винесли обох із хати».
«Іван та й Михайло отак співали за молодії літа...»
«...сивими очима хотів навіки закопати в серцях гостей свою просьбу».
«Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана».