Микола Куліш родом із
Львівщини
Сумщини
Черкащини
Херсонщини
Харківщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ВАПЛіте
Асоціації українських письменників
ЛуГоСаду
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
М. Куліш належить до
шістдесятників
Нью-Йоркської групи поетів
сучасних прозаїків
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Украдене щастя» І. Франка
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
зображення українізації та міщанства
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
дослідження етимології українських прізвищ
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
До засобів творення комічного належить
паралелізм
іронія
метонімія
інверсія
алітерація
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
драма-феєрія
психологічна комедія
сатирична комедія
власне драма
трагікомедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Мокієві
дядькові Тарасу
Килині Мазайло
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
зображення суперечностей українського суспільства
раптовий приїзд дядька Тараса
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
