Микола Куліш родом із
Сумщини
Херсонщини
Харківщини
Черкащини
Львівщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Асоціації українських письменників
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
ЛуГоСаду
ВАПЛіте
М. Куліш належить до
Нью-Йоркської групи поетів
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
сучасних прозаїків
шістдесятників
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Украдене щастя» І. Франка
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Лісова пісня» Лесі Українки
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
дослідження етимології українських прізвищ
зображення українізації та міщанства
До засобів творення комічного належить
іронія
інверсія
алітерація
метонімія
паралелізм
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
психологічна комедія
власне драма
трагікомедія
сатирична комедія
драма-феєрія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
дядькові Тарасу
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Килині Мазайло
Мокієві
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
зображення суперечностей українського суспільства
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
раптовий приїзд дядька Тараса
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»