Микола Куліш родом із
Черкащини
Сумщини
Львівщини
Харківщини
Херсонщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ЛуГоСаду
Асоціації українських письменників
ВАПЛіте
Національної спілки письменників
Київської школи поетів
М. Куліш належить до
сучасних прозаїків
Нью-Йоркської групи поетів
шістдесятників
Кирило-Мефодіївського братства
митців «розстріляного відродження»
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Украдене щастя» І. Франка
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Народний Малахій» М. Куліша
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
дослідження етимології українських прізвищ
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
зображення українізації та міщанства
засудження національної упередженості
змалювання життя харківської інтелігенції
До засобів творення комічного належить
метонімія
іронія
паралелізм
алітерація
інверсія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
сатирична комедія
психологічна комедія
драма-феєрія
трагікомедія
власне драма
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Килині Мазайло
дядькові Тарасу
Мокієві
тьоті Моті
Мині Мазайлові
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
раптовий приїзд дядька Тараса
зображення суперечностей українського суспільства
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
невміння Мини правильно розмовляти російською
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»