Микола Куліш родом із
Черкащини
Херсонщини
Харківщини
Львівщини
Сумщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ЛуГоСаду
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
ВАПЛіте
Асоціації українських письменників
М. Куліш належить до
сучасних прозаїків
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
шістдесятників
Нью-Йоркської групи поетів
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Украдене щастя» І. Франка
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
дослідження етимології українських прізвищ
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
зображення українізації та міщанства
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
До засобів творення комічного належить
метонімія
інверсія
алітерація
паралелізм
іронія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
сатирична комедія
власне драма
трагікомедія
драма-феєрія
психологічна комедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Килині Мазайло
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Мокієві
дядькові Тарасу
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
раптовий приїзд дядька Тараса
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
зображення суперечностей українського суспільства
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»