Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
портретних характеристик персонажів
вставної новели
символічного образу дерева
діалогів матері з сином
діалогів Марфи з Михайлом
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
в «Останньому листі від тата»
у присвяті
у розповіді Марфи
у материних спогадах
у міркуваннях оповідача
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
зрадженого чоловіка
ув’язненої жінки
усього українського народу
студента-сироти
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
син про батька
Михайло про Марфу
чоловік про дружину
Михайло про Софію
Карпо про Марфу
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
гротеск
іронію
карикатуру
гумор
сарказм
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
твір Тараса Шевченка
сюжет народної балади
давньогрецький міф
епізод із життя батьків автора
народний переказ
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Миколи Куліша
Івана Котляревського
Івана Багряного
Григорія Сковороди
Тараса Шевченка
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»