Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
діалогів матері з сином
вставної новели
портретних характеристик персонажів
діалогів Марфи з Михайлом
символічного образу дерева
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у материних спогадах
у присвяті
в «Останньому листі від тата»
у міркуваннях оповідача
у розповіді Марфи
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
студента-сироти
ув’язненої жінки
зрадженого чоловіка
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
усього українського народу
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Михайло про Софію
Михайло про Марфу
син про батька
Карпо про Марфу
чоловік про дружину
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
гумор
іронію
гротеск
сарказм
карикатуру
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
епізод із життя батьків автора
сюжет народної балади
твір Тараса Шевченка
народний переказ
давньогрецький міф
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Григорія Сковороди
Івана Котляревського
Миколи Куліша
Тараса Шевченка
Івана Багряного
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
