Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
діалогів Марфи з Михайлом
вставної новели
символічного образу дерева
портретних характеристик персонажів
діалогів матері з сином
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у міркуваннях оповідача
у присвяті
у розповіді Марфи
в «Останньому листі від тата»
у материних спогадах
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
ув’язненої жінки
усього українського народу
зрадженого чоловіка
студента-сироти
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Карпо про Марфу
Михайло про Марфу
чоловік про дружину
син про батька
Михайло про Софію
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
сарказм
іронію
карикатуру
гротеск
гумор
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
народний переказ
сюжет народної балади
давньогрецький міф
твір Тараса Шевченка
епізод із життя батьків автора
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Тараса Шевченка
Івана Котляревського
Івана Багряного
Миколи Куліша
Григорія Сковороди
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
