Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
символічного образу дерева
портретних характеристик персонажів
вставної новели
діалогів матері з сином
діалогів Марфи з Михайлом
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у розповіді Марфи
в «Останньому листі від тата»
у присвяті
у материних спогадах
у міркуваннях оповідача
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
усього українського народу
зрадженого чоловіка
ув’язненої жінки
студента-сироти
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
чоловік про дружину
син про батька
Михайло про Марфу
Михайло про Софію
Карпо про Марфу
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
карикатуру
гротеск
іронію
гумор
сарказм
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
давньогрецький міф
твір Тараса Шевченка
сюжет народної балади
епізод із життя батьків автора
народний переказ
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Багряного
Миколи Куліша
Івана Котляревського
Григорія Сковороди
Тараса Шевченка
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»