Григорій Квітка-Основ’яненко народився
у селі Кирилівці на Черкащині
у слободі Основа на Харківщині
у Полтаві
у селі Нагуєвичах на Львівщині
у Харкові
Прочитайте подані рядки. Тебе люди поважають, — Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе... Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули... Хто і про кого їх написав?
Т. Шевченко про І. Котляревського
І. Франко про Г. Сковороду
Т. Шевченко про Г. Квітку-Основ’яненка
І. Франко про М. Коцюбинського
І. Котляревський про Т. Шевченка
«Батьком нової української прози» вважають
Григорія Квітку-Основ’яненка
Івана Котляревського
Тараса Шевченка
Олександра Довженка
Григорія Сковороду
В основі сюжету повісті «Маруся» —
нерозділене кохання Лавріна до Марусі
побутовий конфлікт через стару грушу
любовна історія на тлі подій Хмельниччини
взаємне нещасливе кохання Марусі й Василя
нерозділене кохання Марусі до Василя
Прочитайте рядки. Та що то за дівка була. Висока, прямесенька, як стрілочка, губоньки як цвіточки розцвітають, коси в неї як смоль чорнії та довгі-довгі аж за коліно... В уривку використано
алегорію, символ
метонімію, метафору
епітети, порівняння
паралелізм, антитезу
гіперболу, літоту
Прочитайте рядки (повість «Маруся»). Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька, черчата, ще материнська — придана. Тут ідеться про наявність у Марусі всіх перелічених рис, ОКРІМ
працелюбності
охайності
хвальковитості
майстерності
привабливості
Події в повісті «Маруся» розгортаються в такій послідовності:
згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі
хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем
постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — від’їзд Василя до Москви — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — постриг Василя в ченці — хвороба і смерть Марусі — від’їзд Василя до Москви
Уривок із повісті «Маруся» Пішов наш звір та до вас у двір, із двора до хати; тепер жалаємо його піймати. Певно, уже наша куниця — у вас у хаті красна дівиця. містить слова, які промовляють під час
весілля
хрестин
похорону
голосіння
сватання
Властиві сентименталізму в повісті «Маруся» всі названі ознаки, ОКРІМ такої:
ідеальні герої, позбавлені негативних рис
співчутливий тон розповіді, що має на меті розчулити читача
неминуча смерть героя від стихійного лиха чи хвороби
наявність пророчої деталі, що натякає на трагічний фінал
увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного
Не є персонажем повісті «Маруся»
Олена
Настя
Денис
Лаврін
Наум Дрот
Визначте, у яких уривках із повісті «Маруся» виявляються названі риси сентименталізму.
співчутливий тон розповіді
ідеальні герої
змалювання народного побуту та звичаїв
перешкоди на шляху закоханих
«А як побачив свою Марусю, закричав жалібно, застогнав, поблід як смерть та тут же і впав, мов неживий...»
«Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша...»
«...а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись... А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова...»
«Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; піднялись стеблинки... Далі і хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки»
«Хлопець гарний, русявий; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний»
Визначте, що становить тему, жанр, проблематику та джерела твору «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка.
тема
жанр
проблематика
джерела
дійсність українського села, усна народна творчість
весілля, сватання, похорон
соціально-побутова повість
побут і почуття українських селян
збереження високих моральних якостей, соціальна нерівність, віра і смиренність