Григорій Квітка-Основ’яненко народився
у Полтаві
у селі Кирилівці на Черкащині
у селі Нагуєвичах на Львівщині
у Харкові
у слободі Основа на Харківщині
Прочитайте подані рядки. Тебе люди поважають, — Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе... Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули... Хто і про кого їх написав?
Т. Шевченко про Г. Квітку-Основ’яненка
Т. Шевченко про І. Котляревського
І. Франко про М. Коцюбинського
І. Котляревський про Т. Шевченка
І. Франко про Г. Сковороду
«Батьком нової української прози» вважають
Тараса Шевченка
Григорія Квітку-Основ’яненка
Олександра Довженка
Григорія Сковороду
Івана Котляревського
В основі сюжету повісті «Маруся» —
любовна історія на тлі подій Хмельниччини
нерозділене кохання Лавріна до Марусі
взаємне нещасливе кохання Марусі й Василя
нерозділене кохання Марусі до Василя
побутовий конфлікт через стару грушу
Прочитайте рядки. Та що то за дівка була. Висока, прямесенька, як стрілочка, губоньки як цвіточки розцвітають, коси в неї як смоль чорнії та довгі-довгі аж за коліно... В уривку використано
епітети, порівняння
алегорію, символ
паралелізм, антитезу
гіперболу, літоту
метонімію, метафору
Прочитайте рядки (повість «Маруся»). Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька, черчата, ще материнська — придана. Тут ідеться про наявність у Марусі всіх перелічених рис, ОКРІМ
хвальковитості
працелюбності
майстерності
привабливості
охайності
Події в повісті «Маруся» розгортаються в такій послідовності:
постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі
згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — від’їзд Василя до Москви — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — постриг Василя в ченці — хвороба і смерть Марусі — від’їзд Василя до Москви
хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем
Уривок із повісті «Маруся» Пішов наш звір та до вас у двір, із двора до хати; тепер жалаємо його піймати. Певно, уже наша куниця — у вас у хаті красна дівиця. містить слова, які промовляють під час
похорону
весілля
голосіння
сватання
хрестин
Властиві сентименталізму в повісті «Маруся» всі названі ознаки, ОКРІМ такої:
неминуча смерть героя від стихійного лиха чи хвороби
ідеальні герої, позбавлені негативних рис
наявність пророчої деталі, що натякає на трагічний фінал
увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного
співчутливий тон розповіді, що має на меті розчулити читача
Не є персонажем повісті «Маруся»
Денис
Олена
Лаврін
Наум Дрот
Настя
Визначте, у яких уривках із повісті «Маруся» виявляються названі риси сентименталізму.
співчутливий тон розповіді
ідеальні герої
змалювання народного побуту та звичаїв
перешкоди на шляху закоханих
«Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; піднялись стеблинки... Далі і хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки»
«...а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись... А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова...»
«Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша...»
«Хлопець гарний, русявий; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний»
«А як побачив свою Марусю, закричав жалібно, застогнав, поблід як смерть та тут же і впав, мов неживий...»
Визначте, що становить тему, жанр, проблематику та джерела твору «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка.
тема
жанр
проблематика
джерела
збереження високих моральних якостей, соціальна нерівність, віра і смиренність
побут і почуття українських селян
дійсність українського села, усна народна творчість
соціально-побутова повість
весілля, сватання, похорон