Василь Стефаник належить до
київських неокласиків
«Руської трійці»
«Покутської трійці»
«братства тарасівців»
Кирило-Мефодіївського братства
Новела «Камінний хрест» написана в руслі
постмодернізму
сентименталізму
імпресіонізму
романтизму
експресіонізму
У центрі психологічної новели «Камінний хрест» — образ
землі
Америки
Івана Дідуха
хреста
горба
Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на
матеріальну нужду
безпросвітну бідність
глибоку старість
споконвічне хліборобське коріння
світське походження
У творі «Камінний хрест» порушено всі названі проблеми, ОКРІМ
зв’язку з рідною землею
влади землі над людиною
життя і смерті
економічної хвилі еміграції
кохання і зради
Символом страдницької хліборобської праці в новелі «Камінний хрест» є
село
хата
кінь
каміння
хрест
Образ Івана Дідуха нагадує міфічного
Ярила
Геракла
Сізіфа
Прометея
Велеса
Найвищий вияв туги через розлуку з рідним краєм передано у рядку
Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана.
Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.
Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.
Чим старівся, тим тяжче було йому... сходити з горба.
Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала.
Установіть відповідність.
експозиція
зав’язка
кульмінація
розв’язка
«Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими від сходу і заходу сонця, і кам’яними очима своїми глядить на живу воду і сумує».
«Видиш, стара, наш хрестик? Там є вибито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє».
«Ця земля не годна стільки народу здержати та й стільки біди витримати».
«Вік свій збув на тім горбі. Чим старівся, тим тяжче було йому, поломаному, сходити з горба».
«Ймив стару за шию і пустився з неню в танець... Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук».
напружені жили
хатній поріг
камінь
могила
українська гостинність
бездушність природи
далекий невідомий край
тяжка праця
рідна домівка
банувати
файно
патороч
данець
гарно
клопіт
шкодувати
танок
бігати
порівняння
метафора
постійний епітет
гіпербола
«Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.»
«Вбігли сини і силоміць винесли обох із хати».
«Іван та й Михайло отак співали за молодії літа...»
«...сивими очима хотів навіки закопати в серцях гостей свою просьбу».
«Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана».
