Микола Куліш родом із
Львівщини
Херсонщини
Харківщини
Черкащини
Сумщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ВАПЛіте
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
ЛуГоСаду
Асоціації українських письменників
М. Куліш належить до
шістдесятників
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
сучасних прозаїків
Нью-Йоркської групи поетів
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Украдене щастя» І. Франка
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
зображення українізації та міщанства
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
дослідження етимології українських прізвищ
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
До засобів творення комічного належить
паралелізм
інверсія
алітерація
метонімія
іронія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
драма-феєрія
власне драма
трагікомедія
сатирична комедія
психологічна комедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Мокієві
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Килині Мазайло
дядькові Тарасу
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
раптовий приїзд дядька Тараса
зображення суперечностей українського суспільства
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»