Микола Куліш родом із
Черкащини
Сумщини
Херсонщини
Львівщини
Харківщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ЛуГоСаду
Асоціації українських письменників
Київської школи поетів
ВАПЛіте
Національної спілки письменників
М. Куліш належить до
сучасних прозаїків
Нью-Йоркської групи поетів
митців «розстріляного відродження»
шістдесятників
Кирило-Мефодіївського братства
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Украдене щастя» І. Франка
«Народний Малахій» М. Куліша
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
дослідження етимології українських прізвищ
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
змалювання життя харківської інтелігенції
зображення українізації та міщанства
засудження національної упередженості
До засобів творення комічного належить
метонімія
іронія
інверсія
паралелізм
алітерація
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
сатирична комедія
психологічна комедія
власне драма
драма-феєрія
трагікомедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Килині Мазайло
дядькові Тарасу
Мині Мазайлові
Мокієві
тьоті Моті
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
раптовий приїзд дядька Тараса
зображення суперечностей українського суспільства
невміння Мини правильно розмовляти російською
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»