Микола Куліш родом із
Сумщини
Львівщини
Черкащини
Херсонщини
Харківщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Асоціації українських письменників
ВАПЛіте
ЛуГоСаду
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
М. Куліш належить до
Нью-Йоркської групи поетів
шістдесятників
сучасних прозаїків
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Украдене щастя» І. Франка
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
зображення українізації та міщанства
дослідження етимології українських прізвищ
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
До засобів творення комічного належить
іронія
паралелізм
метонімія
інверсія
алітерація
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
психологічна комедія
драма-феєрія
сатирична комедія
власне драма
трагікомедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
дядькові Тарасу
Мокієві
Килині Мазайло
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
зображення суперечностей українського суспільства
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
раптовий приїзд дядька Тараса
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»