Микола Куліш родом із
Харківщини
Херсонщини
Львівщини
Сумщини
Черкащини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Національної спілки письменників
Київської школи поетів
ВАПЛіте
Асоціації українських письменників
ЛуГоСаду
М. Куліш належить до
Кирило-Мефодіївського братства
митців «розстріляного відродження»
шістдесятників
Нью-Йоркської групи поетів
сучасних прозаїків
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Народний Малахій» М. Куліша
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Украдене щастя» І. Франка
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
засудження національної упередженості
змалювання життя харківської інтелігенції
зображення українізації та міщанства
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
дослідження етимології українських прізвищ
До засобів творення комічного належить
алітерація
інверсія
паралелізм
іронія
метонімія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
трагікомедія
власне драма
драма-феєрія
психологічна комедія
сатирична комедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
тьоті Моті
Мині Мазайлові
Мокієві
дядькові Тарасу
Килині Мазайло
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
невміння Мини правильно розмовляти російською
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
зображення суперечностей українського суспільства
раптовий приїзд дядька Тараса
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»