Микола Куліш родом із
Сумщини
Львівщини
Херсонщини
Харківщини
Черкащини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Асоціації українських письменників
ВАПЛіте
Київської школи поетів
Національної спілки письменників
ЛуГоСаду
М. Куліш належить до
Нью-Йоркської групи поетів
шістдесятників
митців «розстріляного відродження»
Кирило-Мефодіївського братства
сучасних прозаїків
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Украдене щастя» І. Франка
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Народний Малахій» М. Куліша
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
зображення українізації та міщанства
змалювання життя харківської інтелігенції
засудження національної упередженості
дослідження етимології українських прізвищ
До засобів творення комічного належить
іронія
паралелізм
інверсія
алітерація
метонімія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
психологічна комедія
драма-феєрія
власне драма
трагікомедія
сатирична комедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
дядькові Тарасу
Мокієві
Мині Мазайлові
тьоті Моті
Килині Мазайло
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
зображення суперечностей українського суспільства
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
невміння Мини правильно розмовляти російською
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
раптовий приїзд дядька Тараса
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»