Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
портретних характеристик персонажів
діалогів Марфи з Михайлом
символічного образу дерева
вставної новели
діалогів матері з сином
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
в «Останньому листі від тата»
у міркуваннях оповідача
у розповіді Марфи
у присвяті
у материних спогадах
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
зрадженого чоловіка
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
усього українського народу
ув’язненої жінки
студента-сироти
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
син про батька
Карпо про Марфу
чоловік про дружину
Михайло про Марфу
Михайло про Софію
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
гротеск
сарказм
карикатуру
іронію
гумор
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
твір Тараса Шевченка
народний переказ
давньогрецький міф
сюжет народної балади
епізод із життя батьків автора
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Миколи Куліша
Тараса Шевченка
Івана Багряного
Івана Котляревського
Григорія Сковороди
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»