Ліна Костенко належить до
шістдесятників
неокласиків
Нью-Йоркської групи
київської школи поетів
празької школи поетів
Поезія «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко належить до лірики
громадянської
особистої
пейзажної
інтимної
філософської
Провідний мотив поезії «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко —
роль митця в житті суспільства
біль через образливе слово
щира любов до віршування
роздуми про сутність поезії як мистецтва
талант бачити красу в буденності
Жанр твору «Страшні слова, коли вони мовчать» —
гімн
сонет
роман у віршах
поема
ліричний вірш
У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко зображено події
князівських міжусобиць на Русі
національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького
Коліївщини
російсько-шведської війни
доби Руїни
Кому з персонажів твору «Маруся Чурай» Л. Костенко належать подані слова? Ця дівчина не просто так, Маруся, Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Марусиній матері
Мартинові Пушкарю
Грицькові Бобренку
Іванові Іскрі
Богданові Хмельницькому
Історичними особами є всі названі персонажі роману «Маруся Чурай», ОКРІМ
Яреми Вишневецького
Григорія Бобренка
Богдана Хмельницького
Якова Остряниці
Северина Наливайка
Основні події роману «Маруся Чурай» Л. Костенко відбуваються
під Компаніївкою
на Волині
у Полтаві
у Харкові
у Ніжині
У творі Л. Костенко «Маруся Чурай» порушено всі проблеми, ОКРІМ
славної й трагічної боротьби народу за свою державність
збереження та примноження природних багатств
фатального зіткнення духовного й матеріального
таїни, сили й незбагненної логіки любові
нелегкої, але високої місії митця в історії свого народу
Укажіть останній розділ роману «Маруся Чурай» Л. Костенко
«Весна, і смерть, і світле воскресіння»
«Облога Полтави»
«Гінець до гетьмана»
«Якби знайшлась неопалима книга»
«Страта»
Установіть відповідність.
антитеза
звертання
тавтологія
інверсія
...за те страждання, що вона страждала...
Суддя стояв ні в сих ні в тих.
Приходив рідко, лагідний не дуже.
А Галя дбала в скриню та в комору. А Бог на небі долю нам вершив.
Дівчатонька, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива.
Установіть, про яких персонажів ідеться в поданих уривках.
Вишняк
Іван Іскра
Чураїха
Галя Вишняківна
Він посідає греблі і поля, У церкву ходить майже щосуботи. Хто — за Богдана, хто — за короля. А він — за тих, которії не проти
Загине теж, в бою заживши слави, в недовгім часі після Пушкаря, вертаючи до попелу Полтави з посольства до московського царя.
Вона у мене, як була молодша, була предивна, як на людський глузд. Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками вуст.
… тим часом воювала — за курку, за телицю, за межу.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить. Все вишиває прошви подушок. Ще як мовчить, — нічого. Заговорить, — Гостренькі зуби — чисто ховрашок.