Ліна Костенко належить до
празької школи поетів
Нью-Йоркської групи
шістдесятників
київської школи поетів
неокласиків
Поезія «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко належить до лірики
філософської
пейзажної
громадянської
інтимної
особистої
Провідний мотив поезії «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко —
талант бачити красу в буденності
щира любов до віршування
роль митця в житті суспільства
роздуми про сутність поезії як мистецтва
біль через образливе слово
Жанр твору «Страшні слова, коли вони мовчать» —
ліричний вірш
роман у віршах
гімн
поема
сонет
У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко зображено події
доби Руїни
Коліївщини
князівських міжусобиць на Русі
російсько-шведської війни
національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького
Кому з персонажів твору «Маруся Чурай» Л. Костенко належать подані слова? Ця дівчина не просто так, Маруся, Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Богданові Хмельницькому
Грицькові Бобренку
Марусиній матері
Іванові Іскрі
Мартинові Пушкарю
Історичними особами є всі названі персонажі роману «Маруся Чурай», ОКРІМ
Северина Наливайка
Богдана Хмельницького
Яреми Вишневецького
Якова Остряниці
Григорія Бобренка
Основні події роману «Маруся Чурай» Л. Костенко відбуваються
у Ніжині
у Полтаві
під Компаніївкою
у Харкові
на Волині
У творі Л. Костенко «Маруся Чурай» порушено всі проблеми, ОКРІМ
нелегкої, але високої місії митця в історії свого народу
фатального зіткнення духовного й матеріального
славної й трагічної боротьби народу за свою державність
таїни, сили й незбагненної логіки любові
збереження та примноження природних багатств
Укажіть останній розділ роману «Маруся Чурай» Л. Костенко
«Страта»
«Гінець до гетьмана»
«Весна, і смерть, і світле воскресіння»
«Якби знайшлась неопалима книга»
«Облога Полтави»
Установіть відповідність.
антитеза
звертання
тавтологія
інверсія
А Галя дбала в скриню та в комору. А Бог на небі долю нам вершив.
Суддя стояв ні в сих ні в тих.
...за те страждання, що вона страждала...
Приходив рідко, лагідний не дуже.
Дівчатонька, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива.
Установіть, про яких персонажів ідеться в поданих уривках.
Вишняк
Іван Іскра
Чураїха
Галя Вишняківна
Вона у мене, як була молодша, була предивна, як на людський глузд. Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками вуст.
Він посідає греблі і поля, У церкву ходить майже щосуботи. Хто — за Богдана, хто — за короля. А він — за тих, которії не проти
Загине теж, в бою заживши слави, в недовгім часі після Пушкаря, вертаючи до попелу Полтави з посольства до московського царя.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить. Все вишиває прошви подушок. Ще як мовчить, — нічого. Заговорить, — Гостренькі зуби — чисто ховрашок.
… тим часом воювала — за курку, за телицю, за межу.