Прочитайте речення.
І дивується, певне, Господь, коли і де, непомильним будучи, помилився, допустивши до того, що наділена розумом істота, вінець його творіння, не чує й не відчуває гармонії Природи, безжально нівечить її, знищує себе саму і помислами своїми та ділами, двоєдушністю і фальшю, ненавистю і заздрістю, владолюбством і жорстокістю — прикметами, які в храмі природи не існують, топче і руйнує її довершеність.
У тексті відсутній елемент
(Кількість балів 1.00)