Пісня літературного походження «Ой у лузі червона калина похилилася» належить до пісень
календарно-обрядових
козацьких
стрілецьких
колискових
Українські народні календарно-обрядові пісні
супроводжували обрядові дійства
служили супроводом при застіллях
співалися при виконанні різних сільськогосподарських робіт
викладалися як предмет у стародавніх школах
У календарно-обрядових піснях зимового циклу переважають мотиви
народно-релігійні
історичні
патріотичні
героїчні
Русальні пісні мали призначення
розважити дітей фантастичними оповіданнями про міфічні істоти
попросити русалок про добрий урожай, захистити від шкідливих рослин
задобрити русалок, які могли нашкодити людині, остерегти від них
розвеселити людей цікавими пригодами фантастичних істот
У легендах про дівчину-Україну Господь обдарував її
піснею
красою
здоров’ям
щастям
Жниварські пісні
допомагають людям під час роботи
висловлюють співчуття людям через їхню важку працю
застерігають від злих духів, польових русалок
славлять землю, урожай, женців, працю
Авторські пісні стають народними, якщо
їх постійно виконують по радіо, на телебаченні
вони відображають у словах і музиці загальнолюдські цінності, святі почуття
вони подобаються дітям і молоді енергійною музикою та простим, з малою кількістю слів, змістом
їх співають найвідоміші, найпопулярніші артисти на всіх концертах
У календарно-обрядових піснях зимового циклу «Щедрик, щедрик, щедрівочка» слова «…прилетіла ластівочка» говорять про те, що
ластівка вважалася міфічним птахом і не відлітала на зиму в теплі краї
з часом усе переплуталося й забувалося
у давнину Новий рік починався весною
так придумали для рими, кращого звучання і не зважали зміст
Свято Івана Купайла, про яке йдеться в купальських піснях, буває
2 липня
у ніч із 6 на 7 липня
у ніч із 11 на 12 липня
на Трійцю
Слова Боже великий, єдиний Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни — узято з вірша-пісні
«Як тебе не любити ти, Києве мій» Д. Луценка
«Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, М. Вербицького
«Молитва» О. Кониського
«Ой у полі червона калина похилилася» С. Чарнецького, Г. Труха
Для народних колискових пісень характерне широке вживання
метафор, епітетів, порівнянь
повторів, поетичних звертань, пестливих слів
інверсій, персоніфікацій, гіпербол (перебільшення)
У піснях літературного походження висловлюються
почуття патріотизму, віра в щасливе майбутнє
захоплення героїчним минулим нашого народу
заклик до боротьби з неуцтвом, невіглаством, лінощами
почуття суму та занепокоєння через занепад духовності
