Чомусь стало сумно. 

Я тобі дещо подарую. 

Візьми якусь книжку. 

Абикого я не буду запрошувати. 

Усі прислівники мають ступені порівняння. 

Прислівник змінюється за родами й числами. 

Прислівник — це незмінна частина мови. 

У реченні прислівник буває тільки обставиною. 

глянув скоса, відповів тихо, перев’язали навхрест 

пиши охайно, покришив дрібно, мешкали там 

прямував туди, весело дзюркоче, пахне духмяно 

живе далеченько, подивився спідлоба, зустрічались щовечора 

Це дерево вище за інші. 

У тебе завдання легше. 

Діти, співайте голосніше. 

Моє помешкання затишніше. 

Він зробив це ненавмисне. 

Дітям було весело. 

У садку було прохолодно. 

У будинку неподалік світилося. 

донині 

посередині 

мимоволі 

позавчора 

Буква и пишеться в кінці прислівників, після літер, що позначають м’які приголосні.

Прислівники не пишуться через дефіс.

Ні з прислівниками завжди пишеться окремо.

Після префікса по- у прислівниках із суфіксами -и, -ому, -ему пишеться дефіс.

дотеп..о, невпевне..о, сумлі..о

визначе..о, дошкуль..о, докорі..о

приголомше..о, охай..о, безви..о

химер..о, схвильова..о, легковаж..о

Цей чоловік (не)спокійно поглядав на двері, наче чекав когось.

Хлопець говорив (не)весело.

Він зачепив тебе (не)навмисно.

Заходь у воду, не бійся, тут (не)глибоко, а мілко.

Я (ні)куди не їду.

(Ні)де не було слідів.

Він у роботі (ні)те (ні)се.

На жаль, тебе замінити (ні)ким.

(казна)коли, з(давна), (по)товариськи 

(казна)коли, (десь)інде, (тим)часом 

(по)французьки, (ні)коли, яко(сь) 

(часто)густо, (будь)де, (по)сусідськи 

рік(у)рік 

час(від)часу 

раз(за)разом 

пліч(о)пліч