Укажіть односкладне речення.
Степане, вже не говорімо більше про се ніколи.
І мрії ткались золото-блакитні.
У мудрості свої закони є.
Довкола все щось блимало й кадилось.
Укажіть неправильно визначений тип односкладного речення.
Поле чисте снігом скрізь укрило. (Безособове)
Благослови, отамане, байдаки спустити. (Означено-особове)
Лікарські рослини сушать у затінку. (Неозначено-особове)
Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі. (Узагальнено-особове)
Укажіть безособове речення.
Не злякать вам нікого, холодні сніги!
Крашанки фарбувалися природними барвниками.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Розум за гроші не купиш.
Укажіть текст, який містить називне речення.
Крізь хмару – сонце зайнялось. Надувся вітер.
Повітря вогке, м’яке. Воно ніби пронизане передчуттям туману.
На багнищі город мріє. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий.
Пливе перон за сивими шибками. Туман… Шлагбаум…Тиша…Переїзд.
Укажіть правильно виконаний синтаксичний розбір:
Бруньки лікарських рослин заготовляли напровесні. (Речення розпов., просте, пошир., односклад., озн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу мин. часу множини.)
З пісні слова не викинеш. (Речення розпов., просте, пошир., односклад., узаг.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу, тепер. часу 1 особи однини.)
Рослинам завдано шкоди. (Речення розпов., просте, пошир., односклад., безособ., присудок вираж. безособ. дієсловом у формі дійсн. способу тепер. часу множини.)
Сій в щасливий час золоте зерно. (Речення розпов., просте, пошир., односклад., озн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі наказ. способу 2 особи однини.)
Укажіть неправильно визначений спосіб вираження головного члена в безособовому реченні
Мене тягло в цей парк найбільше восени (особове дієслово, що має безособове значення)
Цю рослину занесено до Червоної книги України (безособове дієслово)
Про всі труднощі навчання було забуто (дієслівна форма на -но, -то зі зв’язкою)
І добре в такий ранок іти по опалому листю (прислівник без зв’язки)
Укажіть узагальнено-особове речення, яке має ті ж самі граматичні ознаки, що й неозначено-особове речення
Вище себе не підскочиш.
Батогом обуха не переб’єш.
Язиком поле не орють.
Не питай старого, а питай бувалого.
Укажіть означено-особове речення.
А тим часом стародавню Січ розруйнували.
Прийми мою мову не мудру, та щиру.
Задзвонили до вечерні.
Тяжко мені сиротою на сім світі жити.
Укажіть рядок, де є неповне речення.
Спочивають добрі люди, що кого втомило: кого – щастя, кого – сльози, все нічка покрила.
Минув і рік, минув другий – козака немає; сохне вона, як квіточка – ніхто не питає.
Затишний, мирний світ великого садка. Він такий домашній, такий рідний.
Вітер віє-повіває, по полю гуляє. На могилі козак сидить та на кобзі грає.
Укажіть рядок, де є неповне речення з пропущеними підметом або присудком та другорядними членами.
Я ходив ці дні як неприкаяний і шукав тебе. І нарешті знайшов!
Він одиноко стояв на вершині горба. Стояв і думав.
Іскра кинута. Кинута на підготовлений грунт.
Зустрілися вони зовсім несподвано. І не дома, а на валу.
Укажіть неповне речення, у якому пропущені члени можна відтворити зі змісту самого неповного речення.
Було колись – запорожці вміли панувати. Панували, добували і славу, і волю.
Старий змайстрував сани. Витесав полози, розпірки на голоблі.
А Залізняк гайдамакам каже опинитись: «У ліс, хлопці!»
Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на журбу зверне.
Укажіть варіант, у якому правильно визначено місце для тире в неповному реченні.
Твою красу я переллю в пісні, огонь очей в дзвінкії - хвилі мови.
Твою красу я переллю в пісні, огонь очей – в дзвінкії хвилі мови.
Твою красу я переллю в пісні - огонь очей в дзвінкії хвилі мови.
Твою красу я переллю в пісні, огонь очей в дзвінкії хвилі - мови.
