Анрі Луї Ле Шательє (1850–1936)

Французький фізик і хімік. Народився в родині гірничого інженера. Навчався в Політехнічній школі та Вищій гірничій школі. Одночасно працював у лабораторії Сент-Клер Девіля та відвідував лекції в Колеж де Франс. Працював гірничим інженером в Алжирі й Безансоні. Від 1877 до 1919 року був професором Паризької Вищої гірничої школи, де викладав загальну й технічну хімію. Окрім того був професором кафедри загальної хімії в Колеж де Франс (1898–1907) та професором Паризького університету (1907–1925). 1907 року був обраний членом Паризької академії наук.

Ле Шательє був одним із перших хіміків, хто систематично досліджував металургійні та хіміко-технологічні процеси. Від 1880 року займався проблемою випалення й затвердіння цементу. Вивчаючи процеси, що відбуваються в доменних печах, і стикаючись із необхідністю вимірювання високих температур, Ле Шательє 1886 року розробив пірометр — оптичний прилад, що вимірює температуру розжарених тіл за їхнім кольором. Удосконалив методику дослідження металів і сплавів. Створив металографічний мікроскоп, за допомогою якого можна вивчати будову непрозорих об’єктів.

1884 року Ле Шательє сформулював принцип динамічної рівноваги, який було названо на його честь. 1894 року вивів рівняння, що встановлює залежність між розчинністю, температурою процесу та теплотою плавлення речовини. Незалежно від Ф. Габера 1901 року Ле Шательє визначив умови синтезу амоніаку.

Був удостоєний багатьох нагород: 1886 року став кавалером ордена Почесного легіону, 1916 року отримав медаль Деві Лондонського королівського товариства.

Крім природничих наук цікавився питаннями релігії та захоплювався стародавніми мовами.

Був удостоєний багатьох нагород: 1886 року став кавалером ордена Почесного легіону, 1916 року отримав медаль Деві Лондонського королівського товариства.
Крім природничих наук цікавився питаннями релігії та захоплювався стародавніми мовами.