Із «Повісті минулих літ» про з’їзд князів у Любечі

Із «Повісті минулих літ» про з’їзд князів у Любечі

У рік 6605 [1097]. Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид і Олег, і Ярослав — Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод; Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі:
«Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая». І, поцілувавшись, пішли вони до себе. [Літопис руський. — К.: Дніпро, 1989. — с. 146]

Запитання до документа
1) Укажіть, коли відбувся з’їзд князів у Любечі.
2) Із якою метою збиралися з’їзди князів у період феодальної роздробленості? Чому вони стають актуальними саме в цей час?
3) Який принцип наслідування закріпив Любецький з’їзд? Визначте наслідки такого рішення.
4) Чи досяг з’їзд князів у Любечі поставленої мети? Чому?
5) Як ви гадаєте, чому князівські з’їзди не змогли примирити удільних князів і припинити князівські усобиці?