Франк Шервуд Роуленд (1972–2012)

Народився в м. Делавер, штат Огайо. Під час навчання в школі цікавився атмосферними явищами і працював на місцевій станції погоди. 1943 року вступив до університету Огайо, але провчився лише два роки, бо пішов добровольцем у флот, де був оператором радарної установки. Після війни повернувся до навчання й закінчив університет. 1948 року вступив в аспірантуру на кафедру хімії Чиказького університету. Керівником Роуленда був Нобелівський лауреат В. Ф. Ліббі. Дисертація Роуленда була присвячена вивченню властивостей радіоактивних ізотопів Брому, отриманих за допомогою циклотрона. 1956 року стає доцентом Канзаського університету, а згодом і професором. Від 1964 року — завідувач кафедри хімії Каліфорнійського університету в Ірвіні.

Роуленд теоретично передбачив, що органічні газоподібні речовини, вироблені людиною, під дією сонячної радіації розкладаються в стратосфері. При цьому утворюються хлоровмісні речовини, які здатні руйнувати молекули озону.

1972 року, після доповіді Д. Лавлока про зроблені ним виміри концентрації слідів фреону ССl3F в атмосфері, Роуленд доручив своєму помічникові М. Моліна провести такі дослідження. За три місяці вони зрозуміли, що фреони становлять значну проблему для навколишнього середовища. Моліна і Роуленд розробили теорію зменшення озонового шару за наявності фреонів.

1995 року Роуленд, М. Моліна та Й. Круц одержали Нобелівську премію за роботу з хімії атмосфери, особливо у зв’язку з утворенням і руйнуванням озону. Їх дослідження стимулювали розвиток таких відносно нових наукових напрямків, як хімія навколишнього середовища та хімія атмосфери.

На честь Роуленда названо астероїд 9681 Шервудроуленд.