Пауль Йозеф Крутцен (нар. 1933 р.)

Відомий голландський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері.

Народився в м. Амстердам. Навчався у середній школі з поглибленим вивченням природничих наук. Вищу освіту здобув у Технічній школі, де здобув спеціальність цивільного інженера. Від 1958 року працював у мостобудівних бюро Амстердама та Евле. 1959 року отримав місце програміста на кафедрі метеорології Стокгольмського університету. Займався переважно метеорологічними проектами, а 1968 року захистив дисертацію на метеорологічну тему.

1971 року висловив гіпотезу про роль нітроген(І) оксиду в процесі каталітичного руйнування озону. 1973 року захистив дисертацію та здобув ступінь доктора наук.

Основний напрямок досліджень — хімія стратосфери й тропосфери, біогеохімічні цикли та формування клімату на планеті.

Крутцен є одним із найвідоміших науковців, які вивчають глобальне потепління. Він є автором теорії ядерної зими та ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою уповільнення або запобігання згубним змінам клімату.

1995 року Крутцен разом з американцями М. Моліна і Ф. Роуландом одержав Нобелівську премію за роботу з хімії атмосфери, зокрема у зв’язку з утворенням і руйнуванням озону.

2000 року Крутцен разом із Ю. Ф. Стормером запропонували термін «антропоцен» для характеристики сучасної геологічної епохи.

Дослідження Крутцена вплинули на розвиток таких нових наукових напрямків, як екологічна хімія та хімія атмосфери.