«Хімія (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти (Григорович О. В.)
Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості
- Йоган Рудольф Глаубер
- Пауль Йозеф Крутцен
- Маріо Моліна
- Франк Шервуд Роуленд
- Іван Євграфович Адауров
- Арттурі Ілмарі Віртанен
- Роберт Флойд Кьорл молодший
- Сер Харольд Уолтер Крото
- Річард Еррет Смоллі
- Сер Андрій Костантинович Гейм
- Сер Костянтин Сергійович Новосьолов
- Олексій Олексійович Чуйко
- Юрій Валентинович Холін
- Володимир Олександрович Плотников
- Лідія Павлівна Логінова
- Лабораторний дослід № 2: Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів»
- Демонстраційний дослід: Виявлення у розчині йонів Fe2+ та Fe3+
- Демонстраційний дослід: Виявлення йонів Барію
- Демонстраційний дослід: виявлення йонів амонію
- Лабораторний дослід № 5. Виявлення катіонів Барію
- Лабораторний дослід № 6. Виявлення катіонів амонію
- Лабораторний дослід № 7: Виявлення силікат-іонів
- Лабораторний дослід № 8: Виявлення ортофосфат-іонів
- Тест. Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості
Маріо Моліна
Маріо Моліна
(нар. 1943 р.)
Мексиканський хімік, один з найвідоміших дослідників озонових дір.
Народився в Мехіко в родині адвоката. 1965 року закінчив Національний автономний університет Мексики зі ступенем бакалавра з хімічної інженерії. Після цього навчався в університеті Фрайбурга і в Каліфорнійському університеті. Доктор філософії від 1972 року. Працював у Каліфорнійському університеті, Каліфорнійському і Массачусетському технологічних інститутах. Від 2004 року працює в Каліфорнійському університеті в Берклі. Від 1993 року є членом Національної академії наук США.
Найважливіші наукові дослідження присвячені хімії атмосфери. У 1980-х роках змоделював у лабораторних умовах вплив антарктичних стратосферних хмар на хімічні процеси в атмосфери. Досліджував хімічні та спектроскопічні властивості сполук, які впливають на стан атмосфери. Разом із Ф. Ш. Роулендом розробив теорію зменшення озонового шару внаслідок фотолізу фреонів короткохвильовим УФ-випромінюванням. Ці дослідження ініціювали численні роботи з вивчення проблеми стратосферного озону.
Лауреат Нобелівської премії з хімії 1995 року за роботи з хімії атмосфери, особливо у зв’язку з утворенням і руйнуванням озону (разом із П. Крутценом і Ф. Ш. Роулендом).
Від 2004 року працює в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго.