З «Історії війни козаків проти Польщі» французького мандрівника П. Шевальє про напади татар на українські землі

З «Історії війни козаків проти Польщі» французького мандрівника П. Шевальє про напади татар на українські землі

Коли вони прибувають на призначене місце в Україні чи деінде, їхні ватажки відбирають третину війська, що, к свою чергу, поділяється на менші загони, які й розбігаються на п’ять-шість миль у різних напрямках; а тим часом основне військо держиться купи, щоб дати відсіч при можливому наскоку ворогів; потім, коли загони повернуться з награбованим, ватажки виділяють інші загони, що, у свою чергу, розбігаються грабувати, дотримуючись такого порядку, щоб усі загони, які гасають тут і там, могли за короткий час з’єднатися з основним військом. Пограбувавши та спустошивши так країну протягом чотирьох-п’яти або шести днів, вони якнайшвидше повертаються назад, щоб уникнути погоні, а прибувши в безлюдні степи, де їм легше воювати, зупиняються для перепочинку та розподілу здобичі і бранців.
...Із ясирами вони поводяться, як із рабами: продають їх купцям із Константинополя чи з інших міст Сходу, які торгують у Кафі, або залишають бранців для своєї власної потреби, наказуючи їм пасти худобу, обробляти землю в тих місцях, де татари займаються сільським господарством. Вони годують їх тим, що й самі їдять. [Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. — К., 1960. — С. 64—67]

Запитання до документа
1) Що ви дізналися з тексту наведеного джерела про напади татар на українські землі?
2) Поясніть значення терміна «ясир».
3) Якими були наслідки татарських набігів для українських земель?