Із Літопису Григорія Грабянки про битву під Берестечком (1651 р.)

Із Літопису Григорія Грабянки про битву під Берестечком (1651 р.)

Обидві сторони вивели до бою війська на п’ятсот тисяч чоловік, окрім тих, що лишилися на сторожі величезних таборів. <…> З усим оцим військом король підійшов до Берестечка, що стояло посеред поля на Волині. <…> У Берестечку король дізнався, що Хмельницький уже під Збаражем, а за ним іде хан зі своїми татарами. <…> Після приходу козаків і татар, що надійшли майже водночас, обидві сторони на другий день зранку розпочали велику битву, яка дещо втихла до другого ранку. У четвер козаки й татари нещадно потріпали польські полки, у той день багато ляхів загинуло від ударів мечем та від вогнепальної зброї, чимало полягло славних ротмістрів. <…> Якраз посеред Січі зайшла ніч. Неспокійна вона була в поляків, бо король скликав свій синкліт і почав раду радити, як би козакам та татарам відсіч дати та як покраще полки поставити.
Не дрімав і Хмельницький. Він поставив свої полки з півночі та півдня, підготував до бою табір, хану доручив пильнувати правий фланг і бойовим строєм рушив на штурм. Та в битві цій ляхи перемогли козаків. Бо сталося якось так, що хан, коли почав вводити свої загони в битву, побачив козаків, які поспішали на поміч із лівого флангу і напоролися на свої гармати, змішалися й дещо відійшли, то хан повернув свої загони назад і полишив козаків самих на себе. Ті, забачивши таке, теж почали відходити до свого табору. <…> Хмельницький наказав полковникам і всьому війську вести бій із табору. <…> Хмельницький, переосвідчившись, що хан зрадив його, був змушений із невимовною скороботою за своїм військом покинути орду. <…>
А козаки <…> у ту ж ніч укріпили свій табір високим валом. На ранок до нього підійшли основні сили поляків з артилерією та обозом. І розгорілась у той день велика битва, чимало люду полягло з обох сторін. <…> Ляхи <…> наступали щосили. <…> На раді полковники вирішили навести через Плешиву міст, переправити ним на той бік побільше війська, відігнати Лянцкоронського і дати змогу всьому козацтву вийти з облоги. Посеред ночі з возів, із войлоку та опанчі козаки навели три мости через Плешиву, а на ранок тими мостами пішли кінні загони. <…> У таборі зчинилося сум’яття, усі кинулися до переправи, юрмилися, щоб вибратися на мости, сильно розхитали їх і почали тонути. Сила-силенна люду загинуло в болоті. <…> Козацький табір повністю опустів і стояв пусткою з артилерією та запасом. На нього напали ляхи, пограбували, а гармати <…> передали королю. А загинуло в тій облозі близько п’ятдесяти тисяч козаків. [Грабянка Г. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — К.: Знання, 1992.— С. 77—80]

Запитання до документа
1) Яким було співвідношення сил у битві під Берестечком?
2) Що ви дізналися з документа про перебіг цієї битви?
3) Яким був результат цієї битви? Визначте причини поразки козаків у битві під Берестечком.