Історія України. 7-9 клас
- Із книги В. Січинського «Чужинці про Україну»
- Зі статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині»
- З урядового розпорядження про утворення українського козацького війська для боротьби проти наполеонівської навали (1812 р.)
- Із листа І. Котляревського Малоросійському губернатору про формування 5-го Полтавського козацького полку (1812 р.)
- Із передмови М. Шашкевича до розділу «Старина» альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.)
- Зі статті М. Павлика про альманах «Русалка Дністровая»
- З оповідань полкового осавула Азовського козачого війська А. Матвієнка про переселення Задунайських запорожців в Україну в 1828 р.
- Визначення інвентарними правилами 1848 р. панщинної повинності селян Правобережної України
- Із книги О. Афанасьєва-Чужбинського «Поїздка в Південну Росію» про взаємодопомогу селян у землеробстві та на будівництві
- Про чумацький промисел в Україні
- Опис гірничим інженером Олівером умов праці на шахтах Лисичанських кам’яновугільних копалень (1838 р.)
- Витяг зі статистичного опису стану промисловості в Станіславській окрузі (Східна Галичина) за 1923 р.
- Із праці німецького вченого, мандрівника Й. Г. Коля «Подорожі Росією та Польщею» про Україну, яку відвідав у 1838 р.
- Із «Книги буття українського народу»
- Відозва Кирило-Мефодіївського братства до українців (кінець 1845—1846 рр.)
- Із таємної інформації шефа жандармів графа О. Орлова губернаторам про Кирило-Мефодіївське братство
Відозва Кирило-Мефодіївського братства до українців (кінець 1845—1846 рр.)
Відозва Кирило-Мефодіївського братства до українців (кінець 1845—1846 рр.)
Брати українці!
От сю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде.
1. Ми приймаємо, що всі слов’яни повинні із собою поєднатися.
2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Річ Посполиту й управлявся незмісимо з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліро-серби і болгари.
3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і полишали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського.
4. Щоб у кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.
5. Щоб у кожній Речі Посполитій була б посполита рівність і свобода і станів не було вовсі.
6. Щоб приймано депутатами й урядниками не по роду, не по достатку, не по розуму і просвіщенності народним вибором.
7. До того, щоб віра Христова була основою закону й общественної справи в цілому союзі і кожній Речі Посполитій.
От се вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голів, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам Господь Бог дарує смисл і уразумєніє. [Кирило-Мефодіївське товариство. — К., 1990. — Т. 1. — С. 170—172]
Запитання до документа
1) Яким терміном можна визначити устрій, запропонований членами Кирило-Мефодіївського братства? Висловте власну думку щодо цього устрою.
2) Чи справедливими, на ваш погляд, були пропозиції щодо впорядкування життя слов’янських народів?
3) У програмних документах якої організації ви вже зустрічалися з подібними закликами?