Із передмови М. Шашкевича до розділу «Старина» альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.)

Із передмови М. Шашкевича до розділу «Старина» альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.)

Старина є то пісня хороша звеняча, що різним способом у наші часи загомонює, що різним настройом озиваєся з передвіка до нас — и раз тихим миленьким голосом промовляє, обнимає солодким чувством серця, а знова піднімає величною силою душу, чудує казав-бись надприродними ділами ум послідних, — то знова залебедит тужно, плачем голубиним дідів розплакує сини, — то знова обвітує потіхою и радощи в серця нагортає, а в душах зводит святую почесть покійним праотцям. — Старина є то великій образ, є то зеркало, як вода, чистоє, у котрім незмушеноє являєся лице столітей. Там тобі, внуче, глянути, а взриш, як твої отци, твої діди жили, що діяли, що їх веселило, радувало, а що печалило, якоє сонце ежи ними сияло, як думали, яким духом обнимали природу, охрестности, світ цілий, с ким стирали, и як се на них ділало, який їх світ внутренний, а який зверхний, що їх наділяло до сильного діяння, а що їм силу віднимало, який їх язик, яка бесіда, який хотіли перед тобою явитися, и що по тобі ждали.
Се всьо для нас не бридня. Чужина нас займає, чому ж би нашина не прилягла до серця, не промовила до душ наших сильним словом. — Окрухи, ба великі кусні сего образа, сего чудного зеркала придержались до нині, переховались по церквах, по монастирських книжницьох, по чести их священиках, по піснолюбних дяках, нещоби и під низними стріхами, по сановитих господарах, — которе вони честят и переховуют, мов святий подарок із неба. — Сукромі голоси бринят по всей Руси (то піснев, то казков, то небилицею, то поведінкою, то приповідкою, то заганкою, то обрядом и м. и), лиш їх скликати в одно, а стане піснь велика, довга, безконечна, що цілим світом загуде, що сильно розгремит славу перідних и нинішніх літ усього народа. [«Русалка Дністровая» (фотокопія видання 1837 р.). — К., 1972. — С. 115—116]

Запитання до документа
1) Що вам відомо про погляди та діяльність автора джерела?
2) Яке місце в національному відродженні належало збиранню інформації про історичне минуле нашого народу?
3) Із тексту джерела визначте, яким було ставлення до старовини М. Шашкевича.